ТЕМА 5

ЗАЙМЕННИК. ДІЄСЛОВО

Займенник – частини мови, що вказує, але не називає: предмет (чоловік – він); ознаку (високий – такий же): кількість (п’ять – стільки ж).

Займенник набуває ознак тієї частини мови, яку замінює. Наприклад, замінюючи іменник, займенник відповідає на питання хто? що?, змінюється за відмінками й числами, має рід: Мама прийшла додому. Вона приготувала смачний обід.

Розряди займенників:

- особові (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони);

- зворотний (себе);

- питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?);

- відносні (хто, що, який, чий, котрий, скільки);

- неозначені (будь-хто, що-небудь, щось, деякий, хтозна-що, казна-що);

- заперечні (ніхто, ніщо , ніякий, нічий);

- присвійні (мій, твій, свій, наш, ваш);

- означальні (весь, всякий, кожний, самий, інший) ;

- вказівні (той, цей, такий, стільки).

УВАГА!!!

Зміна основи при відмінюванні

Я (Н.в.) – мене (Р.в.).

Він (Н.в.) – його (Р.в.).

Вона (Н.в.) – її (Р.в.).

Ми (Н.в.) – нас (Р.в.).

Вони (Н.в.) – їх (до них) (Р.в.).

Хто (Н.в.) – кого(Р.в.).

Що (Н.в.) – чого(Р.в.).

ПРАВОПИС

1. Частки аби, ані, де, сь пишуться з займенниками разом: абихто, аніщо, дехто, щось.

2. Займенники з будь-, небудь-, казна, хтозна- пишуться через дефіс: будь-що, хто-небудь, казна-що, хтозна-який.

3. Заперечні займенники з ні пишуться разом: ніхто, нікого, ніщо.

4. Якщо між частком і займеннником вставляється прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні в кого, ні для чого, ні до якого.

5. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.

ДІЄСЛОВО – частина мови, що означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що робиться? У реченні дієслово найчастіше буває присудком (Ми будуємо нову державу).

Дієслово утворює форми дійсного, умовного, наказового способів.

Неозначена форма дієслова

Дієслово має неозначену форму (інфінітив, початкова форма дієслова), яка відповідає на питання що робити? що зробити? Вона не виражає ні часу, ні числа, ні особи, ні роду.

Неозначена форма дієслова закінчується на –ти (ть), після якого може стояти –ся (-сь): підписати, підписатися.

Між коренем і суфіксом –ти можуть бути суфікси: писати, робити, летіти, стукнути, майструвати, малювати.

ВИД ДІЄСЛОВА

Дієслова бувають:

- недоконаного виду: відповідають на питання що робити? (читати – читав, читаю, читатиму);

- доконаного: відповідають на питання що зробити? (читати – прочитав, прочитаю).

Дієслова доконаного виду не мають форми теперішнього часу (прочитала; прочитаю).

Способи дієслів:

дійсний(читає, читав, буде читати – читатиме),

умовний (прочитав би, прочитала б),

наказовий (читай, читаймо, читайте) .

Дієслова мають три часи (теперішній, минулий, майбутній).

У теперішньому і майбутньому часах дієслова змінюються за особами (я – пишу; ти – пишеш) і

числами (пишу – пишемо).

а в минулому - за родами (писав, писала, писало) і числами (писала – писали).

Дієслова майбутнього часу мають просту і складену форми: пишу - писатиму; буду писати, читатимеш, будеш читати.

Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів. Правопис дієслів

Зміна дієслів за особами і числами називається дієвідмінюванням. Дієслова І і ІІ дієвідмін мають такі закінчення:

ЗАПАМ’ЯТАЙ!

До І дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множити мають закінчення –уть, -ють;

До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множити мають закінчення –ать, -ять;

*Однина*
Особа	І дієвідміна	ІІ дієвідміна
1-ша	веду читаю	кричу стою
2-га	ведеш читаєш	кричиш стоїш
3-тя	веде читає	кричить стоїть
*Множина*
1-ша	ведемо читаємо	кричимо стоїмо
2-га	ведете читаєте	кричите стоїте
3-тя	ведуть читають	кричать стоять

При дієвідмінюванні можуть проходити чергування: берегти - бережу; пекти - печу; просити - прошу; летіти-лечу; їздити - їжджу.

УВАГА! Якщо важко встановити дієвідміну за 3-ою особою множини, то майте на увазі, що

до ІІ відміни належать дієслова з суфіксами и (робити), і (летіти), ї (клеїти), а після шиплячих (лежати) і при зміні слова вони випадають.

Наприклад, дієслова летіти - лечу, гоїти - гою, ходити - ходжу, мовчати - мовчу (у них є відповідні суфікси, і вони випадають) належать до ІІ дієвідміни, тобто в особових закінченнях пишемо букву и (ї), а в 3-й особі множини - закінчення -ать (-ять).

ВИНЯТКИ:

1) дієслова хотіти, сопіти, ревіти, іржати (хоч у них є відповідні суфікси і вони випадають) належать до І дієвідміни;

2) дієслова бігти, боятися, стояти, спати (хоч у них нема відповідних суфіксів) належать до ІІ дієвідміни.

НЕ з дієсловами

як правило, пишемо окремо (не читав, не забуду).

Разом пишемо, якщо:

- слово без НЕ не вживається (ненавидіти, нехтувати);

- означає неповноту дії (недобачати, недочувати);

ЗВОРОТНІ ДІЄСЛОВА – це дієслова, які виражають зворотну дію; вони вживаються з суфіксом –ся (-сь): (купатися, вмиватися, збиратись). Більшість зворотних дієслів співвідносяться з дієсловами без суфікса –ся (вмивати-вмиватися, вертіти – вертітися). Деякі дієслова не мають такої співвіднесеності і без суфікса –ся не вживаються (сміятися, сподіватися).

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА - це дієслова, що означають процес або стан, які відбуваються самі по собі, без діючої особи. Вони означають явища природи, переживання, фізичний стан (світає, хвилюється, морозить).

Безособові дієслова не змінюються за особами, числами, родами. Вони можуть мати три форми: неозначену (світати), 3-ю особу однини (світає, світатиме), середній рід однини (світало, світало б).

У реченні безособові дієслова виступають присудком (Пахне квітами).

ТЕМА 5

САМОПЕРЕВІРКА

У якому рядку допущено помилку в написанні займенників?

А) ніхто, дещо, хто-небудь, будь-хто;

Б) казна у кого, хтозна що, аби що, якийсь;

В) хтось, нічий, будь-що, нічий.

У якому рядку подано всі займенники, що пишуться через дефіс?

А) аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;

Б) де/в/чому, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;

В) хто/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто.

У якому рядку подано всі займенники, що пишуться разом?

А) ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий;

Б) ні/для кого, ні/який, де/що, хтозна/що;

В) ні/скільки, ні/з/чим, будь/що, де/хто.

Позначте рядок, у якому вжито

особовий займенник другої особи множини:

А) Я чув багато про вас.

Б) Треба їм допомогти.

В) До станції він нас три кілометри.

Г) Нам дуже пощастило.

Д) З нами трапилася весела пригода.

Укажіть ряд займенників:

А) те, ці, але, всі;

Б) їх, ви, чий, там;

В) ним, я, ніщо, ту;

Г) він, ми, це, тут;

Д) вас, усім, десь, щось.

Позначте рядок, у якому вжито присвійний займенник:

А) Друзі привітали її з днем народження.

Б) Я зустрів її біля школи.

В) Його учні виступили в змаганнях найкраще.

Г) Холод змусив їх одігнутися тепліше.

Д) Олена побачила його вперше.

Позначте речення, у яких вжито відносні займенники:

А) Хто буде сьогодні черговим?

Б) Я здогадалася, який подарунок ви принесли.

В) Кого ви зможете попередити?

Г) Я не знаю, котра зараз година.

Д) вона знає, хто надіслав їй листівку.

Позначте речення, у яких зворотний займенник себе вжито в родовому відмінку?

А) Дуже важливо мати повагу до самого себе.

Б) цими травами він вилікував себе.

В) Він даремно намагався заспокоїти себе.

Г) Він любив тільки себе.

Д) Я взяв ці книжки для себе.

Позначте рядок займенників, які пишуться через дефіс:

А) який/небудь, хтозна/що, будь/кому;

Б) скільки/небудь, будь/чиїми, аби/який;

В) казна/чим, де/хто, кому/сь;

Г) на/чому/небудь, ні/кого, аби/чим;

Д) чиїми/сь, від/будь/кого, ні/якого.

У якому рядку всі дієслова недоконаного виду?

А) зрозумів, сміється, любив, знає;

Б) тішила, вчитиме, цікавиться, хотіла;

В) біжить, пробачила, будують, вивчити.

У якому рядку допущено помилку в правописі особових

закінчень дієслів?

А) говориш, купаєшся, свистиш, колються;

Б) клеють, бажаєш, хочеш, гудуть;

В) відкриєш, хилишся, збіжать, стежиш.

Позначте рядок дієслів майбутнього часу першої особи множини:

А) запрошуватимемо, візьмете, зруйнуємо;

Б) наспіваєте, розхитуємо, вирішимо;

В) перенесемо, вигадаємо, подумаємо;

Г) заморозимо, заслухаємось, виховуватимемо;

Д) звикатимемо, малюємо, увімкнемо.

У якому рядку всі дієслова з не пишуться разом?

А) не/вгавати, не/зчутися, не/минати, не/знати;

Б) не/злюбити, не/словити, не/зрозуміти, не/доїдати;

В) не/навидіти, не/волити, не/добачати, не/вгавати.

Позначте рядок дієслів із закінченням –ете:

А) розв’яж…, закінч…, прагн…;

Б) відпочин…, усміхн…сь, знайд…;

В) змокн…, залиш…, принес...;

Г) одягн…, свисн…, віддяч…;

Д) перебор…, піднім…, насміл…сь.

Укажіть ряд займенників, які змінюються лише за відмінками.

А. Твій, це, чиїм.

Б. Будь-яким, хто, ми.

В. Скільки, дечому, нічим.

Г. Жоден, хтось, дечий, якийсь.

Укажіть речення, в якому зворотний займенник себе вжито у родовому відмінку.

А. Дівчинка ретельно себе умиває.

Б. Я хочу себе випробувати.

В. Відповідальність за це він поклав на себе.

Г. Я не чекав від себе такої сміливості.

Укажіть ряд, в якому всі займенники написані правильно.

А. Будь-чий, дечиїх, ні до кого, нічого, казнахто.

Б. Де чиїх, будь з ким, який-небудь, декого, ні скільки.

В. Аби-яким, аби з яким, абияким, ніяким.

Г. Будь-хто, будь у чому, хтозна-чий, нічий, дечиїх.

Укажіть ряд словосполучень, в яких ужито тільки присвійні займенники.

А. Звинуватили його, у його кімнаті, випередив їх.

Б. Під її наглядом, на його столі, не було її.

В. Покликав його, його порада, зустрів його.

Г. Їх проблеми, з його дозволу, у її батьків.

Укажіть ряд із «зайвим» словом.

А. Хтозна-чий, де-небудь, будь-кого, хто-небудь.

Б. Жодний, ніхто, ніякий, нічий.

В. Всякий, кожний, самий, увесь.

Г. Хто, кого, ким, на кому.

Укажіть речення, в якому вжито займенник в О. в. однини.

А. Лиш паморозь осіння на одежі та сутінки і марення нічні мене назад вернути закликали.

Б. Тужу за вами, солов′ї Вкраїни.

В. Обробив, обточив дикий той камінець, і уставив його у коштовний вінець.

Г. По ньому рясно снували червоні й фіолетові вогники.

10.02.2018

ТЕМА 4

ПРИКМЕТНИК. ЧИСЛІВНИК

Прикметник – частина мови, яка означає ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? чий? котрий? Прикметники виражають ознаку за кольором (білий), розміром (великий), формою (круглий), за матеріалом (дерев’яний) та ін.

Морфологічні ознаки: прикметник змінюється за: - родами (мала, малий, мале), - числами (мала-малі), -.відмінками (мала, малої, малій). Рід, число, відмінок прикметника визначаються за іменником, з яким пов’язуються: (дерев’яний стіл; червона хустка; синє море)

Синтаксичні ознаки. Прикметник найчастіше виступає означенням (Настали теплі дні).

Прикметник може виконувати роль іменної частини складеного присудка (Гори були прозорі і легкі).

Прикметники поділяються на якісні (гарний), відносні (дерев’яний), присвійні (батькова шапка).

Якісні прикметники відповідають на питання який? і виражають ознаку, яка може бути в більшій чи меншій мірі: колір (білий - біліший), розмір (великий - більший), вага (важкий - важчий), смак (солодкий - солодший), запах (духмяний - духмяніший), температура (холодний – холодніший).

Відносні прикметники відповідають на питання який? і вказують на ознаки предметів за відношенням між предметами: відношення до місця (сільські краєвиди), до матеріалу (дерев’яна парта), до національності (українська мова).

Присвійні прикметники відповідають на питання чий? і означають приналежність чогось людині чи тварині (дідусеві окуляри, лисяча нора).

УВАГА!!! Відносні й присвійні прикметники можуть переходити в якісні.

ПОРІВНЯЙ!!! Золота сережка і золотий характер; шоколадна цукерка і шоколадна блуза;

Лисяча нора і лисячий характер; ведмежа барлога і ведмежа послуга.

Прикметник має повну і коротку, нестягнену і стягнену форми.

Повна форма – ясний; коротка – ясен.

Нестягнена форма – ясная; стягнена – ясна.

Коротка і нестягна форми вживаються у художньому стилі

Творення і правопис присвійних прикметників

Творення прикметників від іменників І відміни

Творення прикметників від іменників ІІ відміни

Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса –ин -їн, причому кінцеві приголосні твірної основи г, к, х чергуються із ж, ч, ш: Галя – Галин, Ольга – Ольжин, дочка – доччин, свекруха – свекрушин.

Марія – Маріїн, Надія – Надіїн, Дар’я – Дар’їн.

Чергування приголосних:

Параска – Парасчин, невістка – невістчин, Вутанька – Вутаньчин, Маланка – Маланчин.

Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса –ів (-їв), який чергується з –ов або –ев (-єв):

- якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування

–ів з -ов: батько – батьків,

батькового, батьковому;

- якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування –ів (-їв) з ев (-єв):

Мусій – Мусіїв, Мусієвого;

коваль – ковалів, ковалевого.

Якісні прикметники мають ступені порівняння

Ступені порівняння прикметників творяться ТАК

Вищий ступінь

Проста форма

Утворюється від звичайного прикметника+ суфікси –іш-, -ш-:

теплий-тепліший, тонкий- тонший

Складена форма

Утворюється від звичайного прикметника + слова більш, менш:

більш добрий, менш приємний

Найвищий ступінь

Проста форма

Утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-: найкращий, найменший

Складена форма

Утворюється додаванням до звичайного прикметник слів найбільш, найменш: найбільш правдивий, найменш швидкісний.

При творенні ступенів порівняння прикметників може відбуватися:

- чергування: дорогий - дорожчий, вузький – вужчий, легкий-легший;

- зміна основи: гарний - кращий.

Для підсилення можуть вживатися слова значно, багато, ще (більший); як-, що-; якнайкращий.

У В А Г А ! Деякі якісні прикметники не утворюють ступенів порівняння:

- назви кольорів, що перейшли з ряду відносних: кремовий, шоколадний, волошковий, лимонний;

- назви масті коней: вороний, буланий, карий;

- назви ознак абсолютного порогу інтенсивності: сліпий, босий, мертвий, голий, німий;

- назви складних ознак: чорнобокий, блідо-рожевий; жовтогарячий, білосніжний, надто хитрий

- назви ознак, що виражають міру ознаки суфіксом, префіксом, складанням основ: низенько, низесенько, вузюсінький, страшенний, злющий, препоганий, надзвичайний, ультрамодний, прегарний.

Поділ прикметників на групи

Тверда група

М’яка група

Основа закінчується на твердий приголосний:

сонячний, довгий; сонячна, довга;

сонячне, довге.

Складні прикметники з другою частиною -лиций

Основа закінчується на м’який приголосний: середній, торішній; середня, торішня;

середнє, торішнє.

При відмінюванні з’являється м’який знак: середнього, середньої.

Складні прикметники з другою частиною -лиций

Написання складних прикметників

Разом пишуться складні прикметники:

- утворені від підрядного словосполучення, між ними не можна поставити і (загальноосвітній);

- в яких першим компонентом виступає прислівник (важкохворий);

- якщо першою частиною є числівник, писаний словами (семиповерховий але 125-річний);

- утворені від іменників, що пишуться разом: (радіотехніка, радіотехнічний).

Через дефіс пишуться прикметники:

- утворені від сурядного словосполучення, між ними можна поставити сполучник і (російсько-український);

- складні назви сторін світу (південно-східний);

- відтінки кольорів, смаку (темно-зелений, кисло-солодкий).

ВИНЯТКИ: жовтогарячий, червоногарячий, зловорожий, глухонімий.

- утворені від іменників, що пишуться через дефіс: (віце-президентський, дизель-моторне масло);

- першим компонентом яких є числівник, писаний цифрами (20-річний)

Перехід прикметників в іменники

Деякі прикметники можуть переходити в іменники і вказують уже не на ознаку, а на предмет чи особу:

Черговий (який?-прикметник) учень прибрав клас. Черговий (хто?-іменник) прибрав клас.

В іменники найчастіше переходять прикметники, що означають прізвища, власні географічні назви: Чорний, Верхнє.

НЕ з прикметниками

НЕ з прикметниками пишеться разом:

- якщо слово без НЕ не вживається (неозорий);

- якщо слово можна замінити синонімом (невеликий-малий).

НЕ з прикметниками пишеться окремо:

- при протиставленні (не великий, а малий);

- якщо між НЕ і прикметником можна поставити слова був, є (Літо було не тепле. Літо не було тепле).

-НН- у прикметника

Прикметники, утворені від основи з –н-, пишуться з двома –нн-: осінь – осінній; рано-ранній;

ПОРІВНЯЙ: риба – рибний;

горобець – горобиний; горобина – горобинний

З –нн- пишуться прикметники з наголошеними суфіксами –анн-, -янн-,

що вказують на перебільшену міру: бездоганний, незрівнянний.

ЧИСЛІВНИК – це частина мова, яка означає число і порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий?: п’ять, п’ятий

Числівники за значеннями і граматичними ознаками поділяються на:

· кількісні (скільки?): власне кількісні: три, сімсот, триста двадцять; збірні: четверо, двоє;

дробові: дві третіх, півтора, нуль цілих дві десятих; незначено-кількісні: багато, мало, кілька,

кільканадцять, кількадесят, стонадцять;

· порядкові (котрий): перший, другий, тридцятий, двісті третій.

УВАГА! Двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть – це іменики;

утроє, двічі, по-перше – це прислівники; подвоїти, потроїти – це дієслова;

Розрізняй числівники і прислівники-омоніми:

- багато тижнів (багатьох, багатьом) – числівник; працював багато (незмінне) – прислівник.

За будовою числівники поділяються на групи:

прості: один, сто; складні: одинадцять, двадцять; складені: двадцять три, сто двадцять два.

Числівники, що означають кількість, у сполученні з іменниками виступають одним членом, якщо мають форму називного чи знахідного відмінків: Там три верби схилилися.

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівник один відмінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той.

Кількісні числівники, що означають цілі числа, змінюються за відмінками так:

	1, 2, 3, 4	від 5 до 20 і 30
Н. Р. Д. З. Ор. М.	два двох двом два, двох двома на двох	п’ять (п’ятеро) п’яти, п’ятьох п’яти, п’ятьом п’ять, п’ятьох п’ятьма, п’ятьома па п’яти, на п’ятьох

	від 50 до 80	від 200 до 900
Н. Р. Д. З. Ор. М.	п’ятдесят п’ятдесяти, -ьох п’ятдесяти, -ьом п’ятдесят, -ьох п’ятдесятьма, -ьома на п’ятдесяти, -ьох	п’ятсот п’ятисот п’ятистам п’ятсот п’ятьмастами на п’ятистах

Н. сорок дев’яносто сто

Р. сорока дев’яноста ста

Д. сорока дев’яноста ста

З. сорок дев’яносто сто

О. сорока дев’яноста ста

М. сорока дев’яноста ста

При відмінюванні числівників ПАМ’ЯТАЙ:

- у назвах десятків змінюється ЛИШЕ ДРУГА частина: п’ятдесят, п’ятдесяти, п’ятдесятьма, п’ятдесятьох;

- у назвах сотень (від двісті до дев’ятсот) змінюються обидві частини: двісті, двохсот, двомастами, (на) двохастах;

- числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного мають закінчення –а;

- у дробовий числівниках чисельник відмінюється як кількісний, а знаменник – як порядковий : дві третіх, двох третіх, двом третім, двома третіми;

- у складених кількісних числівниках кожна частина відмінюються окремо за своїм типом;.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: триста двадцять третій, триста двадцять третього, триста двадцять третьому .

УВАГА! Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники м’якої чи мішаної групи (нулем, тисячею) чи твердої групи (мільйоном, мільярдом).

ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ: Котра година?

10.00 – десята година; 10.30 – пів на одинадцяту;

10.15 – десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту;

10.45 – за п'ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята, чверть по одинадцятій.

УЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Іменник чоловічого роду з числівниками два, три чотири вживаються у формі Н.в. множини: два учні, три бійці, чотири уроки.

Іменник жіночого і середнього роду з числівниками два, три чотири вживаються у формі Р. в. однини:

дві газети, три школи, чотири книги;

два озера, три поля, чотири слова.

Уживання збірних числівників

Іменники середнього та чоловічого роду – назви істот та парні предмети вільно сполучаються зі збірними числівниками:

семеро гусенят п’ятеро друзів, шестеро дверей

АЛЕ іменники жіночого роду зі збірними числівниками не сполучаються: не можна сказати троє учениць, треба сказати три учениці.

Іменники при дробових числівниках та числівниках півтора, півтори, півтораста мають форму Р. в.: дві п’ятих метра, двом п’ятим метра, двома п’ятими метра; півтора гривні, півтораста робітників, півтори години.

Числівники від п’яти і далі у формі Н. в. вживаються з іменниками у формі Р. в.: вісім столів, тридцять дев’ять учнів, семеро хлопців.

В усіх інших відмінках проходить узгодження числівника з іменнком: восьми столів, тридцяти дев’ятьом учням.

У складеному числівнику іменник уживається в тій формі, якої вимагає останнє слово:

триста двадцять один учень, вісімсот дев’яносто чотири учні, сорок п’ята сторінка, тисяча дев’ятсот сімнадцятий рік.

ЗВЕРНИ УВАГУ НА НАПИСАННЯ!

25-поверховий; двадцятип’ятиповерховий;

259-мільйонний, двістіп’ятдесятидев’ятимільйонний;

136-мільярдний, стотридцятишестимільярдний.

ТЕМА 4

САМОПЕРЕВІРКА

Перевірте себе. Випишіть прикметники в дві колонки: 1) у формі вищого ступеня порівняння; 2) у звичайній формі.

Швидший, всесильний, квітучий, ближчий, важчий, товстющий, збагне́нний, ясніший, добрячий, значніший, дужчий, здоровенний, худющий.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову англійського філософа Ф.Бекона: “Людина, пануючи над іншими, втрачає …”

Позначте рядок прикметників, які вжито в формі найвищого ступеня порівняння:

А) абсолютно правильний, найлегший, найбільш урожайний;

Б) якнайшвидший, найбільш популярний, надзвичайно важливий;

В) найдрібніший, найменш прийнятий, якнайкоротший;

Г) дуже складний, найбільш небезпечний, зовсім темний.

Позначте речення, у якому прикметник виконує роль означення:

А) Кошеня було зовсім маленьке.

Б) Результати дослідів були несподіваними.

В) Над нами безхмарне небо.

Г) Сьогодні вітер сильний, поривчастий.

Позначте речення, які не потребують редагування:

А) Це була його найзаповітніша мрія.

Б) Задача розв’язана самим простим способом.

В) У липні ночі найтепліші.

Г) Треба знайти найбільш зручніший шлях.

Позначте рядок географічних назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на -ський:

А) Кіровоград, Кривий Ріг, Карпати;

Б) Дрогобич, Париж, Буг;

В) Збараж, Миргород, Петербург;

Г) Волноваха, Червоноград, Сиваш.

Позначте рядок прикметників, які вжито в значенні якісних:

А) сонячний погляд, лимонна хустка, лисяча посмішка;

Б)ведмежа послуга, медові очі, бузкова сукня;

В) солодкий голос, малиновий сік, дерев’яна огорожа;

Г) скляний посуд, скляний погляд, залізна воля.

У яких рядках усі прикметники пишуться через дефіс?

А) (гірсько)лижний, (українсько)німецький, (вічно)зелений;

Б) (темно)червоний, (науково)дослідний, (хіміко)біологічний;

В) (хлібо)булочний, (м’ясо)молочний, (жовто)гарячий;

Г) (жовто)блакитний, (спортивно)оздоровчий, (санаторно)курортний.

Позначте рядки прикметників, у кожному з яких пишеться –НН-:

А) незрівня…ий, буде…ий, бездога…ий;

Б) сті..ий, звіри..ий, тума..ий;

В) змії…ий, напруже…ий, щоде…ий;

Г) невблага…ий, широче…ий, бездо…ий.

Виділити прикметником та визначити їх розряд.

1. Стерня коле босі ноги (М.К.).

2. Зінько з Іваном половили бусурманських коней (К.Б.).

3. Важкі жолуді падали додолу.

4. Посипались зрадницькі кулі…(К.Б.).

5. Зарості ведуть свій родовід від віковічних пралісів (Ю.З.)

Текст і завдання до нього.

(1) І тоді стало несподіване для хлопчика… (2) Од того дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. (3) Білий кінь шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. (4) Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки. (5) Хлопчик відсахнувся, у грізнім подиві занімів Степан. (6) Шептало легко опустився на передні ноги, збив копитами пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь (За В.Дроздом).

А У якому рядку прикметник ужитий у значенні іменника.

Б Укажіть речення, у яких ужито тільки якісні прикметники.

В Укажіть речення, у яких вжито відносні прикметники.

У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:

А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;

Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;

В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.

У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:

А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;

Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;

В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.

У якому рядку всі числівники кількісні?

А) три, двійко, двісті, сороковий, двадцять сьомий;

Б) перший, третій, дев’ять, сьомий;

В) десять, десятеро, одна п’ята, сто двадцять, сорок.

Числівник нуль, тисяча, мільйон, мільярд

відмінюються:

А) як кількісні числівники;

Б) як порядкові числівники;

В) як іменники.

Позначте рядок, у якому числівники змінюються за родами, числами, відмінками:

А) сімдесятий, сорок третій, сотий;

Б) одинадцятий, сімдесят два, семисотий;

В) дванадцятий, сім тисяч, тридцять четвертий

У якому рядку всі числівники порядкові?

А) шестеро, восьмеро, двадцятеро, четверо;

Б) другий, сорок третій, дев’яностий, триста третій;

В) дві десятих, вісім, другий, шостий.

Позначте рядок, у якому не всі слова числівники:

А) один, десять, дві десятий, п’ятий, дванадцятий;

Б ) одиниця, десятка, двійка, багато, третій;

В) другий, кілька, чимало, кількасот, стонадцять.

Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

А) триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;

Б ) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

В) п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

Г) чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.

Розкрити дужки.

2/3 (склянки) - _______________; 4/9 (метр)__________; 3/5 (виграш)__________;

продали 26 (двері)_________; закупили 472 (трактор)________;

утворили близько 100 (асоціація)______________.

Цифри записати словами, розкрити дужки.

1 (слива), 1(яблуко), 1 (сестра), 1 (м’яч); 2 (учень), 2 (дівчина), 2 (перо), 2 (дуб); 3 (хлопець), 3 (брат),

3 (груша), 3 (вікно), 3 (журнал); 4 (товариш), 4 (книга), 4 (вухо), 4 (відмінник);

Яку синтаксичку роль виконує числівник у реченні: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Ш.)

Позначте рядок, у якому кожне складне слово пишеться разом:

А) (півтора)метровий, (триста)перший, (тридцяти(тисячний);

Б (сто)кілометровий, (семи)сотий, (триста)восьмий;

В) (восьми)гранний, (дванадцяти(тонний), (вісімдесяти)річний).

Позначте рядок, у якому в усіх випадках замість крапок треба писати -и:

А) два комп’ютер…, три з половиною гектар…, двадцять чотири ящик…;

Б) нуль цілик і дві десятих відсотк…, три глобус…, два предмет…;

В) чотири портрет…, два словник…, півтора контейнер…

Укажіть рядки, у яких словосполучення побудовані правильно:

А) десятеро курчат, двоє хлопчиків, троє учениць;

Б) двоє окулярів, п’ятеро цуценят, троє вікон;

В) четверо ножиць, двоє учнів, шестеро мавпенят;

Г) семеро хлопців, троє саней, четверо кошенят;

Д) двоє дверей, троє сестер, четверо ведмежат;

Е) двоє кухарок, четверо медсестер, троє ягнят.

Перевірте себе. Випишіть іменники в дві колонки: 1) ті, які можна вжити із збірним числівником двоє; 2) ті, які не вживаються із збірними числівниками.

Однокласник, ножиці, спиця, обценьки, будинок, основа, стіна, граблі, сани, кілограм, осокір, ягня, ворота, ключ, клієнт, дочка, кошеня, двері, квітка, маля, малюнок.

Ключ. З других букв іменників мають скластися слова, пропущені в прислів’ї: “… не скаже…”

Перевірте себе. Випишіть, розкриваючи дужки, словосполучення в такій послідовності: 1) ті, іменники в яких мають закінчення –и або -і; 2) ті, іменники в яких мають закінчення –а або –я.

Півтора (день), два (океан), три (раз), два (колесо), півтора (оселедець), чотири (ешелон), три (акціонер), півтора (пиріг), чотири (стебло), два (пенал), три (ставок), чотири (сито).

Ключ. З других букв іменників має скластися закінчення прислів’я: “Голова не на те, щоб тільки…)

ТЕКСТ І ЗАВДАННЯ ДО НЬОГО

(1) І справді, ще до смерку примчав гонець із сусіднього зимівника. (2) Він сповістив, що кошовий Бородавка рихтує вісімдесят байдаків – іти морем на Туреччину. (3) Товариство відпливе за три дні. (4) Дев’ятеро молодих козаків поскакало з хутора найбистрішими кіньми. (5) А десятим скакав Михайлик. (6) Баскими кіньми домчали до перевозу, поромом перехопились на той берег. (7) На березі ніде було пропхатися: вся Січ вийшла вантажити байдаки. (8) Козаки тягали невеличкі гармати-фальконети, приладнували їх по чотири, по шість на човен (За В.Маликом).

А Укажіть речення, в якому вжито порядковий числівник.

Б Укажіть речення, в якому вжито збірний числівник.

В Укажіть речення, в яких ужито кількісні числівники в формі знахідного відмінка.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ЗА ТАКИМИ ТЕСТАМИ

ВАРІАНТ 1

1. Продовжити визначення: «Прикметник – це самостійна частина мови, що означає…

А. …дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? Що з ним робиться?»

Б. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?»

В. … ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?»

Г. … ознаку предмета за дією і відповідає на питання який?»

2. Укажіть речення, в якому прикметник виконує синтаксичну роль присудка.

А. Будинок – невисокий, гарний – визирав з-під густого гілля.

Б. Школа стояла на невисокому горбі.

В. Зоопарку подарували двох молодих мавпочок.

Г. Вітер сильний, поривчастий.

3. Укажіть, у якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники.

А. Швидка реакція, зеленуватий колір, кульгавий чоловік, здоровенний дуб, міський пейзаж.

Б. Літній день, ранкова роса, річковий вокзал, гречана каша, дерев′яна ложка.

В. Вечірнє світло, прирічкова територія, слюсарна майстерня, волоський горіх, похмурий день.

Г. Широкий степ, далека дорога, сліпа людина, прекрасний вчинок, старенький будинок.

4.Укажіть словосполучення, в якому присвійний прикметник вжито у значенні якісного.

А. Ведмежа шкура.

Б. Кроляча клітка.

В. Лисяча посмішка.

Г. Заячий хвіст.

5. Укажіть ряд, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння.

А. Кислий, синій, розумний, сміливий, чесний.

Б. Туристичний, мужній, героїчний, бабусин, оксамитовий.

В. Блакитний, океанський, вовчий, сибірський, радісний.

Г. Хоробрий, відважний, гордий, кульгавий, спритний.

6. Укажіть ряд, у якому всі прикметники належать до м′якої групи.

А. Повен, дрібен, здатен, ладен, здоров.

Б. Радісний, бадьорий, веселий, затишний, житній.

В. Милий, веселий, синій, любий, фінальний.

Г. Середній, художній, вчорашній, колишній, торішній.

7. Укажіть ряд прикметників, у суфіксах яких пишеться –е.

А. Страшнес …нький, рум′ян…нький, зворушл…вий.

Б. Дрібнес …нький, сувор…нький, хоробр…нький.

В. Ввічлив…нький, розумн…нький, заспокійл…вий.

Г. М′якес…нький, доброзичл…вий, запаморочл…вий.

8. Укажіть ряд назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на -цький.

А. Чех (народ), товариш (допомога), козак (шабля).

Б. Кагарлик (поїзд), чумак (віз), Бахмач (музей).

В. Париж (аеропорт), турист (намет), Луцьк (маршрут).

Г. Бучач (санаторій), Ірпінь (завод), Овруч (ліс).

9. Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –нн.

А. Вовня…ий, сокол…ий, страше…ий, букве…ий, бджоли…ий.

Б. Лимо…ий, орли…ий, качи…ий, безтала…ий, солом′я…ий.

В. Невблага…ий, пшоня…ий, благослове…ий, солов′ї…ий, кі…ий.

Г. Свяще…ий, невблага…ий, маши…ий, стара…ий, віко…ий.

10. Укажіть ряд прикметників, кожен з яких пишеться через дефіс.

А. Гірсько (лижний), українсько (німецький), (вічно)зелений.

Б. Темно(червоний), науково(дослідний), хіміко(біологічний)

В. Кисло (солодкий), північно(східний), легко(атлетичний).

Г. Хлібо(булочний), військово(морський), жовто(гарячий).

11. Укажіть, що означають порядкові числівники.

А. Відношення до місця і часу.

Б. Порядок предметів при лічбі.

В. Число і кількість предметів.

Г. Абстрактну, невизначену кількість.

12. Укажіть, на які розряди поділяються кількісні числівники.

А. Загальні, власні.

Б. Цілі, дробові, збірні.

В. Прості, складені.

Г. Цілі, дробові, складені.

13. Укажіть, в якому рядку всі числівники кількісні.

А. Одинадцять, три четвертих, декілька, сімнадцять.

Б. П′ятсот, кільканадцять, дев′ятисотий, сто.

В. Один, одна друга, перша, двоє.

Г. П′ять шостих, десятеро, сорок п′ять, сімнадцять.

14. Укажіть, у якому рядку всі форми числівника записані правильно.

А. Сорока чотирьох, п′ятьмастами п′ятдесятьма дев′ятьма.

Б. Триста сімдесяти п′ятьох, шестисот дев′яносто трьох.

В. Восьмистам шести десяти шести, восьмистам п′ятидесяти двох.

Г. Двумастами трьома, тридцятьох шістьох.

15. Укажіть, у якому рядку всі числівники прості за складом.

А. Двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п′ятдесят вісім, дев′яносто один.

Б. Один, двісті, мільйон, тисяча.

В. Одна друга, сто два, двадцять один, сімдесят вісім.

Г. Дев′ятистам, шістнадцять, десять, тридцять три.

16. Укажіть речення, в якому вжито числівник.

А. Четвірка друзів вирушила до лісу.

Б. У саду нам пощастило знайти з десяток великих яблук.

В. Мій брат відзначає своє двадцятиліття.

Г. У цьому місті я живу десятий рік.

17. Укажіть ряд числівників, які змінюються за родами, числами та відмінками.

А. Тридцять перший, сьомий, шістнадцятеро.

Б. Сімдесятий, третій, триста сорок восьмий.

В. Дев′ятий, вісімдесят другий, чотириста сім.

Г. Двісті двадцять два, сто шостий.

18. Укажіть ряд словосполучень, де в усіх випадках слід писати –и.

А. Півтора центнер…, два пакет…, три кілометр…

Б. Три кілограм…, два комп′ютер, чотири велосипед…

В. Чотири портрет…, півтора відвотк…, два словник…

Г. Двадцять три зошит…, два з половиною крок…, сто грам…

19. Визначте, в якій синтаксичній ролі виступає числівнику реченні: Я склав тестування на «дванадцять».

А. Присудок.

Б. Обставина.

В. Додаток.

Г. Означення.

20. Укажіть, який із займненників не має називного відмінка, роду і числа.

А. Якого.

Б. Себе.

В. Ніякому.

Г. Будь-яким.

21. Укажіть, у якому рядку всі наведені слова – займенники.

А. Жодний, відомий, гарний, всякий, гіркий.

Б. Який, нічий, такий, інший, самий.

В. Кожний, твій, усякий, будь-який, абиде.

Г. Всякий, кожний, увесь, всюди, декого.

22. Укажіть ряд займенників, які змінюються так само, як прикметник.

А. Я, ними, скількох.

Б. Котрий, ніякий, ті.

В. Дещо, нікого, мене.

Г. Всякий, будь-чий, твій, себе.

23. Укажіть ряд, в якому займенники пишуться через дефіс.

А. (Який)небудь, (хтозна)ким, (будь)кому.

Б. (Аби)чий, (ні) в кого, (де) якому.

В. (Будь) ким, (казна)що, (ані)якому.

Г. (Аби) з ким, (ані)чий, (що)небудь.

24. Укажіть, в якому рядку є «зайве» слово.

А. Мій, нашим, вашому, їхньому.

Б. Який, чийого, скількох, чого.

В. Хто-небудь, що-небудь, який-небудь, якийсь.

Г. Кожний, скільки, інший, усякий.

2 ВАРІАНТ

1. Укажіть правильне твердження.

А. Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.

Б. Якісні прикметники позначають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів.

В. Прикметник у реченні виконує роль означення, додатка і присудка.

Г. Прикметники поділяються на групи – тверду, м′яку і мішану.

2. Укажіть речення, в якому прикметник виконує роль означення.

А. На городі я побачив рівненькі грядочки моркви.

Б. Небо високе-високе та чисте-чисте.

В. Робота в полі нелегка.

Г. Ліс був густий і темний.

3. Укажіть словосполучення, в якому відносний прикметник вжито в значенні якісного.

А. Ведмежа шкура.

Б. Барвінкові очі.

В. Кам′яна стіна.

Г. Шовковий стяг.

4. Укажіть ряд, в якому від усіх прикметників не можна утворити ступені порівняння.

А. Далекий, довгий, сухий, рідний, гострий.

Б. Німий, дорогий, здоровенний, близький, високий.

В. Добрий, сильний, ясний, давній, цікавий.

Г. Прегарний, синюватий, лисий, глухий, підстаркуватий.

5. Яким способом утворено прикметники військово-морський, електронно-обчислювальний, темно-синій, історико-культурний, південно-західний?

А. Суфіксальним.

Б. Злиттям основ.

В. Суфіксально-префіксальним.

Г. Складанням основ.

6. Укажіть ряд словосполучень, у яких у закінченнях прикметників на місці пропуску пишеться –і.

А. Тремтяч…ми руками, пекуч…х ран, вужч… смужки.

Б. Гаряч… сльози, на вищ…й сходинці, у заяч…й хатинці.

В. Колюч…х троянд, до гаряч…х страв, найкращ… побажання.

Г. Найважч… пакунки, нижч… кущики, дівоч…х таємниць.

7. Укажіть ряд географічних назв, від яких можна утворити прикметники, що закінчуються на –ський.

А. Кагарлик (район), Волга (берег), Бахмач (школа).

Б. Рига (вокзал), Прага (газета), Збараж (гімназія).

В. Київ (райони), Париж (вежа), Онега (береги).

Г. Карпати (ліс), Чернігів (область), Одеса (вулиці).

8. Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –н-.

А. Полотня…ий, гороби…ий, широче…ий.

Б. Кукурудзя…ий, скля…ий, перепели…ий.

В. Конопля…ий, бджоли…ий, здорове…ий.

Г. Осі…ій, лебеди…ий, букве…ий.

9. Укажіть ряд прикметників, які пишуться через дефіс.

А. Криваво (червоний), південно (західний), прісно (водний).

Б. Світло (рожевий), шести (гранний), кам′яно (вугільний).

В. М′ясо (молочний), гірко (солоний), англо (французький).

Г. Південно (західний), сліпучо (білий), південно (український).

10. Укажіть слово, з яким можна поєднати прикметник книжний.

А. Фабрика.

Б. Обкладинка.

В. Мова.

Г. Шафа.

11. Продовжити речення: «Числівник – це частина мови, яка означає…»

А. … дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? Що з ним робиться?»

Б. … число, кількість і порядок предметів при лічбі та відповідає на питання скільки? який? котрий?»

В. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?»

Г. … узагальнюючу назву однорідних понять і відповідає на питання хто?»

12. Укажіть, як відмінюються числівники нуль, мільйон, мільярд, тисяча.

А. Як іменники.

Б. Як прикметники.

В. Не відмінюються.

Г. Як числівники.

13. Укажіть, як відмінюються числівники сорок, дев′яносто, сто.

А. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення –а.

Б. У всіх непрямих відмінках мають закінчення –а.

В. У всіх непрямих відмінках мають нульове закінчення.

Г. У місцевому відмінку мають закінчення –ах.

14. Укажіть, у якому рядку всі числівники порядкові.

А. Мільйон, тисячний, дев′яностий, кілька.

Б. Сьома, двадцять четвертому, п′ятого, сотий.

В. Одна четверта, першому, шестисотого, сто.

Г. Перший, двадцять сьомого, тринадцятому, троє.

15. Укажіть, в якому рядку не всі числівники вжито в Д.в.

А. Дев′яноста, чотирьом, одному, сімома, двомстам.

Б. Сімом, восьми, вісьмом, двомстам, трьомстам.

В. Двадцяти, тридцяти, сорока, ста, п′ятистам.

Г. Ста дев′яноста, сорока двом, шістдесятьом, п′яти, двадцяти двом.

16. Укажіть, у якому рядку всі числівники збірні.

А. Два, три, чотири, одинадцять, тридцять.

Б. Другий, третій, четвертий, одинадцятий, тридцятий.

В. Тринадцятеро, двадцятеро, четверо, сім.

Г. Двоє, троє, четверо, одинадцятеро, тридцятеро.

17. Укажіть ряд, у якому всі словосполучення побудовані правильно.

А. Десятеро курчат, троє хлопчиків, четверо учениць.

Б. Двоє окулярів, п′ятеро жінок, троє каченят.

В. Четверо жінок, двоє сестер, шестеро студентів.

Г. Четверо штанів, двоє учнів, шестеро мавпенят.

18.Укажіть ряд правильних відмінкових форм числівників.

А. Двомстам п′ятидесяти п′яти, вісімдесятьма чотирма.

Б. Шістьмастами тридцятьма шістьма, сорока п′ятьом.

В. П′ятистам семидесяти восьми, шістдесятьма вісьма.

Г. Ста дев′яноста двом, на стах дев′яноста двох.

19. Укажіть речення, в якому є порядковий числівник.

А. Два брати зустрілися після довгої першої розлуки.

Б. За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає.

В. Якось біля нашого джерела зупинилося троє бійців.

Г. Майнули у повітрі десятки крил.

20. Укажіть ряд займенників, котрі у непрямих відмінках мають іншу основу, ніж в називному.

А. Весь, все, вся, кожний, жодний.

Б. Мій, самий, інший, чий, чия.

В. Себе, деяким, такий, дечиї.

Г. Я, ми, він, вона, хтось.

21. Укажіть речення, в якому займенник виступає частиною іменного складеного присудка.

А. Я був не я. Лиш мрія, сон.

Б. Ой нема ні вітру, ні хвилі із нашої України.

В. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю.

Г. Як ти, дитино, вдвох чи одна.

22. Укажіть ряд особових займенників третьої особи однини.

А. Намальовано ним, прийшли до неї, лежало воно.

Б. Її книга, говорили з ним, стояв перед нею.

В. Летів над ними, гостювали у нас, його син.

Г. Зробили для нього, побачили їх, їх будинок.

23. Укажіть ряд, у якому всі займенники пишуться разом.

А. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий, ані/скільки.

Б. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.

В. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.

Г. Аби/кому, кого/небудь, ні/чий, ні/до/чого, якому/сь.

24. Укажіть ряд займенників, що належать до одного й того ж розряду.

А. Цей, комусь, того.

Б. Всього, кожним, саму.

В. Іншого, жодний, самим.

Г. Нічий, ніхто, абищо.

ВАРІАНТ 3

1.Продовжіть твердження: « У реченні прикметник може бути…»

А. Обставиною.

Б. Означенням чи частиною іменного складеного присудка.

В. Будь-яким другорядним членом речення.

Г. Підметом.

2.Укажіть, які прикметники мають ступені порівняння.

А. Якісні і відносні.

Б. Тільки якісні.

В. Відносні та присвійні.

Г. Якісні, відносні та присвійні.

3. Укажіть рядок, в якому всі відносні та присвійні прикметники вжито в значенні якісних.

А. Барвінкові очі, малиновий сік, кам′яна огорожа.

Б. Залізна воля, солодкий голос, скляний посуд.

В. Бузкова сукня, медові очі, ведмежа послуга.

Г. Оксамитові брови, золотий годинник, вовчі закони.

4. Укажіть ряд, у якому не від усіх якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.

А. Солодкий, блискучий, чорний, низький, світлий.

Б. Буланий, великий, широкий, білий, багатий.

В. Злий, великий, довгий, старий, малий.

Г. Милий, солодкий, далекий, чистий, жовтий.

5. Укажіть ряд прикметників у формі найвищого ступеня порівняння.

А. Найрозумніший, найбільш вдалий, надзвичайно хоробрий.

Б. Найменш корисний, якнайважчий, найглибший.

В. Найпотрібніший, найбільш високий, надміру темний.

Г. Дуже смачний, ледве помітний, найсмачніший, якнайпомітніший.

6. Укажіть ряд прикметників, у закінченнях яких пишеться –і.

А. Колюч…х троянд, товщ…ми колодами, до гаряч…х страв.

Б. Найважч… пакунки, у найближч…й вулиці, у нижч…х кущах.

В. Блискуч… знання, у мишач…й нірці, найдорожч… парфуми.

Г. Найкращ… побажання, найближч…ми шляхами, торішн…ми записами.

7. Укажіть ряд географічних назв, від яких можна утворити прикметники, що закінчуються на –ський.

А. Ужгород, Прага, Запоріжжя.

Б. Карпати, Кіровоград, Кривий Ріг.

В. Париж, Буг, Дрогобич.

Г. Сиваш, Красно град, Волноваха.

8. Укажіть ряд прикметників, які пишуться через дефіс.

А. М′ясо/молочний, кисло/молочний, південно/український.

Б.Сліпучо/білий,сніжно/білий,південно/західний.

В.Біло/сніжний,вічно/зелений,машино/будівний.

Г.Всесвітньо/історичний,всесвітньо/відомий,науково/практичний.

9. Укажіть ряд прикметників, які пишуться з не- разом.

А. Одяг не/гарний, не/гарний вчинок, зовсім не/гарний.

Б. Не/здійснені плани, не/здійсненні мрії, не/нависний.

В. Ще не/стара хата; не/стара, а нова хата; не/стара людина.

Г. Не/здоланна сила, нікому не/відомий чоловік, не/самовитий крик.

10. Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –нн.

А. Напруже…ий, щоде…ий, змії…ий.

Б. Сті…ий, тума…ий, звіри…ий.

В. Нерівня…ий, буде…ий, бездога…ий.

Г. Дерев′я…ий, нужде…ий, числе…ий.

11. Укажіть, як відмінюються порядкові числівники.

А. Як прикметники.

Б. Не відмінюються.

В. У всіх непрямих відмінках мають закінчення –и.

Г. Як іменники.

12. Укажіть ряд числівників, які змінюються тільки за відмінками.

А. Сорок два, семеро, вісімнадцять.

Б. Сорок другий, сьомий, вісімнадцятий.

В. Сто сорок другий, сто, другий, сто сороковий.

Г. П′ять, сімнадцять, шостий.

13. Укажіть ряд числівників, кожен з яких пишеться як одне слово.

А. Сто/тридцятий, п′яти/міліонний, дво/тисячний.

Б. Вісімсот/дванадцятий, шести/мільярдний, двох/сотий.

В. Сто/п′ятий, двох/тисячний, п′ятсот/п′ятий.

Г. Півтора/тисячний, семи/сотий, п′ятдесяти/двомільйонний.

14. Укажіть правильне твердження.

А. За значенням і морфологічними ознаками числівники поділяються на прості і складні.

Б. Збірні числівники можуть сполучатися з іменниками чоловічого та середнього роду, що означають назви істот.

В. Дробові числівники відмінюються за родами та відмінками.

Г. Усі числівники мають категорію числа.

15. Укажіть словосполучення, в якому іменник вживається із закінченням –ів.

А. Двадцять (кілограм).

Б. П′ять (медаль).

В. Тридцять (деталь).

Г. Чотири (стілець).

16. Укажіть рядок, в якому допущено помилку у вживанні іменника з числівником.

А. Двоє вікон. Б. Троє чоловіків.
В. Семеро телят. Г. П′ятеро учениць.

17. Позначте речення, у якому вжито числівник. А. Козацька сотня розтанула в пітьмі.

Б. У спартакіаді взяли участь сто учнів.

В. Четвірка друзів вирушила в мандри.

Г. На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

18. Позначте рядок, у якому числівники вжито у правильній відмінковій формі.

А. Двомастами шістдесятьома, трьохсот сімдесят восьмим.

Б. Чотирьохсот вісімдесятьох сімох, п′ятсот десятьох.

В. Семистам тридцятьома чотирма, шістсот двадцять другим.

Г. Восьмистам сорока сімом, чотириста сімдесят четвертого.

08.02.2018
ТЕМА 2

Лексикологія - це вчення про слово.

Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова.

Однозначні – слова, що мають одне значення: вишня, стіл. Ці слова не мають переносних значень.

Багатозначні – слова, які мають кілька значень: сідати – займати місце, приступати до роботи,

бути ув’язненим, мешкати, приземлятися.

Одне із значень у багатозначному слові має пряме значення, інші – переносні.

Типи переносних значень

Метафора – перенесення властивостей предметів на істоти і навпаки: спить земля, посміхається сонце, людина черствіє, втома крадеться, не людина – камінь.

Метонімія – перенесення назви одного класу предметів на інший: інститут святкує; збори вирішили; читаємо Шевченка, випити склянку; бас вийшов на сцену.

У вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драгоманова (М.Стельмах)

Синекдоха – назва частини переноситься на назву цілого: Він скрізь руку має.

Голово, схаменися. Освіта потребує не лише мізків, а й сердець (З газети).

Синоніми. Антоніми. Омоніми

СИНОНІМИ-слова, близькі за значенням, але різні за звучанням: шлях, дорога, путь; гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний.

Розрізняють такі види синонімів:

- лексичні синоніми - це такі, що належать до однієї частини мови: азбука, абетка, алфавіт; літера, буква; тільки, лише; щеня, цуценя; родина, сім’я; лелека, чорногуз, бусел, бузько

- контекстуальні (слова, зрозумілі лише з контексту, тобто попереднього тексту):

Марія Заньковецька відома в усьому світі. Чарівниця української сцени першою зіграла роль Наталки Полтавки з однойменної п’єси І.Котляревського.

На узлісся вибігла лисиця. Хитрюща згубниця курей уважно спостерігала за оселями.

- фразеологічні синоніми: накивати п’ятами, дати драла – утекти;

тримати язик за зубами, води в рот набрати, ні пари з уст - мовчати.

Синоніми утворюють синонімічні ряди (гніздо): гарний, красивий, вродливий, пригожий, чудовий.

АНТОНІМИ - слова з протилежним значенням. Вони утворюють пари: день-ніч, високий-низький.

На основі антонімів утворені такі стилістичні фігури:

- антитеза – протиставлення різко контрастних понять для створення художнього образу: Ситий голодного не розуміє. Я сміюсь, коли серце ридає. У тій хатині, у раю, я бачив пекло (Т.Ш.)

- оксю(и)морон – поєднання несумісних понять: Гукала тиша. Гаряча сніжка танула в руках. Гірка радість; солодкий біль. Навіки криком занімію (О.О.)На основі антонімів часто будуються афоризми, а основу яких покладено парадокси (несподіване, дивне) – висловлення, яке здається суперечливим, а насправді виражає справедливу думку: Найкраща оборона – це напад. Чим гірше, тим краще. Сила жінки в її слабкості.

УВАГА! Антонімів не мають: власні назви: Суми, Марія; конкретні предмети і процеси: дерево, книга; слова-терміни: апостроф, відмінок, ом, вольт; якісні прикметники, що позначають відтінки кольорів: фіалковий, рожевий, волошковий, жовтогарячий.

ОМОНІМИ - слова,однакові за звучанням, але різні за значенням:

коса дівоча, коса-знаряддя, коса-мис.

Повні омоніми-слова однакової частини мови (коса). Звуковий склад повних омонімів збігається в усіх формах.

Неповні омоніми - слова різних частин мови(три-числівник й дієслово). Серед них розрізняють:

- омографи – однакові за написанням, але різні за звучанням (мука і мука; зáмок і замóк, дорóга і дорогá, обíд і óбід).

- омофони – однакові за звучанням, але різні за написанням (сонце і сон це; Роман - роман;

Мороз - мороз; цеглина - це глина, доволі - до волі, потри - по три, згори - з гори).

На основі омонімів створюють каламбури (з фр. – гра слів):

Ти чому сьогодні злий? Йди води на руки злий! Якщо є у тебе мати, будеш все на світі мати.

Кістку пес в зубах тримав І в запасі ще три мав.

Різниця між багатозначними словами та омонімами

Між значеннями багатозначних слів існують певні зв’язки: ручка (дитини, для письма, дверей).

Між омонімами значеннєві зв’язки не існують: ласка – пестощі, тварина; правий – бік, невинний.

ПАРОНІМИ - слова дуже подібні за звучанням, але різні за значенням. Їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми адресат “той, кому посилається” і адресант “той, хто посилає”; мимохіть “нехотячи” і мимохідь “проходячи мимо”; виє (від вити) і віє (від віяти); білити, біліти; сильний, силовий; виборний, виборчий; ділянка, дільниця, абонент, абонемент; ефект, афект; діалектний, діалектичний; реальний, реалістичний, оптимістичний, оптимальний; еміграція, імміграція; апартаменти, департамент.

Пароніми часто сплутують, неправильно використовують, що призводить до спотворення змісту сказаного.

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ТА ВЖИВАННЯМ

Все, що нас оточує, має назву. Слова, які зрозумілі всім, називаються загальновживаними: предмети і явища (стіл, дощ): рослини і тварини (жито, кінь)4 родинні стосунки (мати ,брат); органи людського тіла (рука); кольори (білий).

Загальновживані слова складають активний словник.

Діалектні слова - це слова, що не входять до літературної мови, а вживаються у певній місцевості: трепета (осика), бистрець (потік), ґазда (господар), туск (жаль), яр (весна), навидіти (любити) - у мові українців, що живуть у Карпатах; когут (півень), п’ястук (кулак), файний (гарний), таний (дешевий) - у мові представників Івано-Франківщини; пательня (сковорода), хопта (бур’ян), рівчак (струмок), пантрувати (стежити) - у мові подолян; живець (джерело), мигунка (блискавка) - у мові вихідців з Чернігівщини; гомоніти (говорити), кип’яч (окріп), зобува (взуття), бульба (картопля) - у мові людей з південно-східної частини України.

Професійні слова позначають назви понять певної галузі виробництва, роду занять.

Так, вчителі вживають слова: урок, оцінка, бал.

Терміни – це слово або словосполучення, застосоване для позначення певного поняття в галузі науки, техніки, суспільного життя: виробництво, держава; синус, трапеція, бісектриса; корінь, префікс.

Основу масу української лексики складають власне українські слова. Але частина слів запозичена з інших мов - це запозичені (іншомовні) слова: з грецької (політик, схема), латинської (делегат, аспірин), польської (хлопець), французької (ажур), англійської (футбол) та ін.

Слова, які вийшли із загального вжитку, називаються застарілими. Серед застарілих слів розрізняють історизми й архаїзми:

- архаїзми - слова, що вийшли з активного вжитку і замінені іншими: буй (хоробрий), перст (палець), ректи (говорити), град (місто); замість давніх слів чадо, уста, десниця, зигзиця, ректи тепер ми вживаємо слова дитина, губи, права рука, зозуля, сказати.

- історизми – слова, що вийшли з ужитку в зв’язку зі зміною суспільного ладу чи зникненням певних предметів: кріпак, феодал, свита, кибалка (жіночий головний убір); смерд, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний.

Застарілі слова й архаїзми складають пасивний словник.

Неологізми-це слова, що з’явилися у мові з появою нових предметів, явищ, подій. Згодом неологізми переходять у розряд загальновживаних слів. Так, з розвитком космонавтики з’явилися слова: космос, космонавт, космодром. Сьогодні неологізмами є: бартер, менеджмент, рекетир, факс, телетайп, конверсія, дилер, імідж, податківець, а також усе, що пов’язане з комп’ютером та Інтернетом.

Нейтральна лексика - це загальновживана лексика. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям, є звичайними, зрозумілими для всіх: явища природи (сніг, дощ, вітер), тварин і рослини (корова, кіт, соловей, пшениця, соняшник, груша, дуб), родинні стосунки (батько, мати, дід, баба), предмети побуту, страви, предмети одягу (хата, стіл, стеля, ніж, ложка, хліб, сіль, борошно, борщ, каша, костюм, пальто, сорочка), органи людського тіла (голова, рука, око, нога, ніс), кольори (червоний, зелений, рожевий, білий)...

Емоційно забарвлена лексика виражає почуття й емоції: радість, щастя, задоволення, горе, сум, журба, надія, безнадія, любов, ненависть; оцінку (негативну чи позитивну): хороший, поганий, добрий, злий, нікчемний, грандіозний; слова, що набули емоційного забарвлення через суфікси, префікси: (машинка, машинерія, ручище, рученька) поетична лексика, втому числі й символи: орел сизокрилий, ластівочка, тополя, калина; слова дитячого мовлення: цяця, ляля, їстоньки, вава; лайливі слова: дурень, тупака, зараза.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – це словосполучення, що мають цілісне значення. За значенням фразеологізм дорівнює одному слову: як кіт наплакав – мало; зарубати на носі – запам’ятати; розбити глек – посваритися; бути на сьомому небі - почуватися щасливим; брати за душу - розчулювати; робити з мухи слона - перебільшувати; мокрим рядном накрити - лаяти; права рука - найближчий помічник; мороз іде поза спиною - страшно, як сніг на голову - зненацька.

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення: Зарубай на носі (запам’ятай) назавжди. (присудок). Ми ніколи не кривили душею (не обманювали). Він зайшов, як сніг на голову (зненацька). Вона завжди робить з мухи слона (перебільшує).

Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.Нечуй-Левицький) - фразеологізм сім мішків гречаної вовни виступає в ролі додатка (дурниць), а фразеологізм прикусила язика - у ролі присудка (замовкла).

Фразеологізми можуть утворювати:

- синонімічні ряди ( п’ятами накивати – дати драла – винести ноги);

- антонімічні пари ( хоч око виколи – хоч голки збирай).

Розрізняють такі види фразеологізмів:

- фразеологічні зрощення - зміст фразеологізму не пов’язаний із значенням слів (врізати дуба - померти; дати драла - утекти; бити байдики - ледарювати; розбити глек - посваритися; за царя Гороха - дуже давно; бути на сьомому небі - бути щасливим;

фразеологічні єдності - зміст частково виводиться із значення слів: товкти воду в ступі - нічого не добитися; в рот води набрати, прикусити язика, тримати язик за зубами - мовчати; не нюхати пороху - не бути на війні; вивести на чисту воду - викрити; дивитися крізь пальці - не помічати; п’ятами накивати - втекти; мало каші з’їв - недосвідчений; хоч греблю гати - багато.

- фразеологічні сполучення – один компонент має самостійне значення і конкретизується з певним словом (брати рушники - свататися; брати верх – перемагати; брати на кпини – глузувати; брати на буксир – допомагати;). Слобо брати має тут вільне, незв’язане лексичне значення, тобто можуть вживатися не в складі фразеологізму (брати олівець);

- фразеологічні вирази – усі компоненти маю вільне значення, але в процесі мовлення можуть утворювати фразеологізми з цілісним значенням: серйозно й надовго; дешево й сердито; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота.

Прислів 'я - народний вислів повчального змісту : Що посієш, те й пожнеш. Добрий початок - половина справи.

Приказка - народний вислів, близький до прислів'я, але позбавлений повчального характеру, наприклад: Проти віку нема ліку; шкода, та невигода;судженого конем не об’їдеш.

Крилаті вислови - влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і політичних діячів: Борітеся – поборете. І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь. (Т.Ш.);

Афоризми – стислі узагальнені думки:Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.

БУДОВА СЛОВА (МОРФЕМІКА)

У словах розрізняємо основу й закінчення. Основа в свою чергу може розкладатися на корінь, префікс і суфікс. Основа, корінь, префікс, суфікс, закінчення, постфікс - значущі частини слова (морфеми).

Закінчення - це змінна частина слова яка, утворюючи різні форми його, вказує на зв’язок між словами в реченні: радісному, радісний, радісна, радісних.

Слово може мати нульове закінчення: молодь, край, зошит, книжок, сімей, земель, пісень.

Незмінні слова і незмінні форми слів не мають закінчень: бюро, кіно, журі, кенгуру; скоро, поволі, змалку, восени; перемігши, стоячи, відпочивати.

Основа - це частина слова без закінчення: сонц-е, сонечк-о, сонячн-ий, прац'-а, працьовит-ий, мрій-а, мрій-уть, мрійн-ий, замріян-ий.

Корінь – спільна частина споріднених слів: воля, воленька, звільнити; ліс, лісок, перелісок, лісник, лісовий, проліски; народ, народний, народність, родина, рід (роду), рідний, рідня.

РОЗРІЗНЯЙ!!! Спільнокореневі слова: горе, горенько, горювати

Слова з однаковим коренем, але різним значенням: гора, горе, угорі

Запам'ятай! Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,- це різні корені. Наприклад, слова міст і місто - не споріднені, бо в них корені різні за значенням.

Форми слова: горе (Н.в.) горя (Р.в.) горю (Д.В.) і т.д.

АФІКСИ: префікс – те, що стоїть перед коренем ( праліс),

суфікс те, що стоїть після кореня (лісок)

постфікс (те що стоїть в абсолютному кінці слова: вмиватися),

інтерфікс (те, що поєднує складові частини складного слова: водопад, землекоп,

закінчення (флексія) (змінна частина слова): школ-а, школ-и, школ-і.

УВАГА! Незмінні слова не мають закінчення: весело: о – суфікс.

СЛОВОТВІР

Твірна основа – частина слова, від якої твориться нове, похідне слово: ліс – лісок- перелісок, пролісок

Похідна – основа нового слова, утворена за допомогою афіксів, тобто в ній виділяється суфікс, префікс.

До складу похідної основи можуть входити суфікс (прадід), префікс (лісок), суфікс і префікс (пролісок), постфікс (вмиватися), інтерфікс (кулемет).

Непохідна – основа, у якій не виділяються афікси (суфікс, префікс): мир, жир, стіл, доля.

СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ

- префіксальний: дід - прадід;

- суфіксальний: море - моряк

- префіксально-суфіксальний: море - приморський;

- основоскладання: новобудова;

- злиття двох слів в одне: дванадцять, обидва, втридорога;

- перехід однієї частини мови в іншу: поранений, черговий.

- абревіація: НВК, ООН, МАГАТЕ;

ТЕМА 2

САМОПЕРЕВІРКА

Позначте речення що містить омоніми.

А. Щире слово й добре діло душу й серце обігріло (Нар.тв.).

Б. Міг би поґанити – не хочу губ поганити (М.Лукаш).

В. Людина там не буде вільна, де є великі і малі (В.З.).

Г. День у день робота, день у день праця (П.М).

Виділене слово вжите у переносному значенні.

А. Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

Б. Що думаєш сказати, спершу обміркуй.

В. Я шукав усе світле в дорозі і в людях.

Г. Найдужче в житті цінував я хліб.

У якому реченні вжито слова в переносному значенні.

А) Заглядає в шибу казка сивими очима (В.С.);

Б) Книжку читай – розуму набувай (Н.тв);

В) У давнину писали на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкурі ;

Г) Зламана верба впала у воду, і тепер на ній гойдалися діти (І.Нікіт.).

У якому рядку є контекстуальні синоніми.

А) Сумно, журно заспівав одинокий сигнальний ріжок (Б.К.);

Б) Минуло кілька днів, як Озивайко не чує і не бачить вовка. За його володінь принаймні сіроманець зник.

Лісовичок навіть хвилюватись почав – все-таки живе створіння пропало (А.Д.);

В) Вбити чайку – це сором і ганьба для мисливця (О.Г.).

Укажіть рядок, де кожне слово багатозначне.

А) рукав, пливти, гніздо;

Б) гніздо, скромний, дрімати;

В) гілка, кімната, горіти;

Г) чистий, летіти, буквар;

Д) світлий, суниця, співати.

Позначте рядок що складається лише із запозичених слів:

А) фортепіано, арфа, сопілка;

Б) політика, техніка, граматика;

В) спорт, гра, хокей;

Г) цирк, театр, вистава;

Д) блуза, сорочка, льон.

Позначте синонімічні рядки, до складу яких входять діалектні слова:

А) господар, хазяїн;

Б) будинок, дім;

В) ковдра, коц;

Г) плекати, доглядати;

Д) буцматий, круглолиций

Е) гарний, файний.

Позначте синонімічні рядки застарілих слів, кожне з яких у сучасному вжитку замінене іншим:

А) булава, пірнач, бенкет;

Б) перст, оний, лицедій;

В) ректи, град, десниця;

Г) курінний, сотник, хоругва;

Д) рать, глаголити, воліти;

Е) очіпок, свита, жупан.

Фразеологічний зворот ужито в реченні. У визначеному реченні підкреслити члени.

А. Вір до кінця у власні сподівання.

Б. Дивлюся на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

В. Його постійною мрією було швидше вийти в люди.

Г. Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо як у дим.

Установіть відповідності між фразеологізмом та його тлумаченням:

А) пекти раків 1) насміхатися

Б) замилювати очі 2) червоніти

В) розбити глека 3) зруйнувати

Г) пускати шпильки 4) брехати

Д) повісити носа 5) посваритися

6) засмутитися

Визначити рядок, у якому всі слова є спільнокореневими:

А) вовк, вовчок, вовчище, вовкулака;

Б) вовка, вовків, вовченьку, вовчище;

В) вовком, вовкові, вовками, вовків.

Визначити рядок, у якому всі слова є формами:

А) писати, написати, пишемо, напис;

Б) пишу, пишеш, пише, пишемо, пищуть;

В) написати, писар, письмо, запишу.

Позначте рядок, у якому в усіх словах значущі частини виділені правильно:

А) каз/к/а, під/сум/ува/ти, весел/о, стін/ний;

Б) при/кордон/н/ий, за/добр/ий, хоч/уть, про/вулк/а;

В) плеч/е, при/воз/и/ти, нож/ем, роб/от/а, за/блуд/а;

Г) шан/ува/ти, мат/ер/і, дар/унк/а, ми/ш/а, нов/ий.

Графічно визначити будову слова. Виділити основу. Визначити частину мови.

приземлення; розважний; розпалив; прочитали; прекрасний; червоно; хлопченя ; захист;по-нашому; залік; безжурно; гідність.

Підкреслити слово, яке є твірною основою для поданого слова.

Прибігти (бігти, біганина, біг); медичний (медик, медицина, медикаменти);

мудрець (мудрощі, мудрий, мудрість).

Позначте рядок, у якому всі слова утворені суфіксальним способом:

А) чайник, перехід, біг, снігопад;

Б) відродження, чатач, подорожник, глядач;

В) веселість, слухач, водяник, письменник;

Г) безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий.

Позначте рядок, у якому всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом:

А) переджнивний, бездоганний, зачіпок, підсніжник;

Б) міжряддя, настільний, протизаконний, заширокий;

В) по-доброму, провулок, передбачити, заморський;

Г) прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок.

Спосіб творення слів надмірний, пристінок, наколінник, пригорок:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

Спосіб творення слів завеликий, прамова, призвук, неволя, суперприз, передісторія:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

Спосіб творення слів лісотундра, святвечір, сторіччя, горицвіт:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

У якому рядку до складу всіх дієслів входить префікс не?

а) не/доглянути, не/дивитись, не/рахувати, не/вірити;

б) не/зчутися, не/навидіти/ не/волити, не/хтувати;

в) не/зраджувати, не/покоїти, не/поспішати, не/терпіти;

г) не/злічити, не/здогадатися, не/квапитися/ не/знати.

У якому рядку всі слова утворено одним способом словотвору?

а) попідвіконню, спросоння, безмежно, воднораз, життєрадісний;

б) водночас, обіруч, врізнобіч, мимохідь, навіки;

в) по-українському, по-моєму, здалеку, помалу, по-німецьки;

г) по-четверте, утрьох, миттю, позаторік, вмить.

Знайдіть спільнокореневі слова, позначте корінь, визначте зайве слово, обґрунтуйте відповідь.

Бережок, бережливість, бережливий, бережно.

Дорога, придорожній, дорожній, доріжка, дорогий.

Сова, совок, совеня, совиний.

Сирість, сирий, сирник, відсиріти.

Перевірте себе. Випишіть слова в колонки залежно від того, на який приголосний закінчується основа: 1) на твердий нешиплячий; 2) на м’який або пом’якшений; 3) на твердий шиплячий.

Хвиля, степ, спориш, бездоріжжя, краса, праща, шлея, вирій, дерево, абзац, скрипаль, паранджа, довір’я, оцінювач, в’їжджаю, палац, діжа.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову М. Коцюбинського: “Щоб прийшло на землю сподіване щастя, …”

1. Морфема - це…:
а) найменша одиниця звукової системи мови, за допомогою якої розпізнаються значущі одиниці
мови;
б) найменша неподільна значуща частина слова, яка є носієм певного лексичного чи
граматичного значення;
в) частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об’єднаних навколо складотворного
центра;

2. Укажіть рядок, у якому всі слова мають префікс:
а) вимога, вимолот, винахід, вибити, вигода;
б) випал, випас, випар, вибороти, вивести;
в) виправляти, вираховувати, виражати, вигнати, вигідний;
г) винагородити, виразити, висловити, вибрати, вибачити.

3. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку структуру: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) терти, гірський, маненький, зустріти, апелювати;
б) передбачення, прізвисько, походити, навантажити, зосереджений;
в) задзеленчати, потроїти, дотримуватися, аналітичний, зрушити;
г) виділити, штовхнути, вказувати, нагромаджувати, дотепний.

4. Корінь слова — це…
а) основна, стрижнева морфема, що виражає загальне лексичне значення слова;
б) носій словотвірного і граматичного значень слова, що уточнює речове значення основної
морфеми в слові;

5. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс, закінченні:
а) безстрашний, абітурієнт, аварія, подяка, думати;
б) адресував, авансувати, актуальність, економіка, дощечка;
в) багристий, зеленішого, душевний, чекати, дрібний;
г) опановувати, стрімко, зустрічати, акуратність, драматичний.

6. Укажіть рядок, у якому в усіх словах нульова флексія:
а) абиякий, абітурієнт, хтозна-що, стиха, зимовий;
б) згадай, багрець, авансував, приходь, міць;
в) абсолютно, стіл, анатом, пательня, свято;
г) блажен, апеляція, вітер, гай, коромисло.

9. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс:
а) гарно, весело, щиро, даром, густо;
б) красиво, сонно, міцно, якісно, голосно;
в) блаженно, синьо, мирно, трубо, старанно;
г) відверто, цікаво, принагідно, художньо, стомлено.

10. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) надбрів’я, перестати, відвар, навчити, науковий;
б) наділ, виклик, виїзд, напис, натрапити;
в) видобути, визбираний, виконати, абиякий, небезпечний;
г ) пригадати, відварити, присісти, бувалий, національний.

11. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс, закінчення:
а) писаний, науковість, броньований, публікування, м’якшити;
б) загадковість, визнаний, вишити, обов’язок, знайомити;
в) виспівують, старанний, кошений, знищити, іронічний;
г) степовий, пружність, братерство, ніяковіти, вираження.

12. Укажіть рядок, у якому всі слова мають похідну основу:
а) напис, хід, письмо, щедрість, чуття;
б) старанний, стіл, щастя, кран, корінь;
в) навпіл, надійно, сніг, ялинка, віяти;
г) біг, навчання, вітер, ліра, миска.

13. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) виражати, виручати, віддалятися, ставити, відсторонитися;
б) виривати, наднормовкй, смішно, розцінити, віддати;
в) розпродаж, надвечір’я, прихід, роз’яснити, розшукати;
г) виспівуючи, вишитий, відблиск, привітання, впасти.

14. Укажіть рядок, у якому всі слова не мають закінчення:
а) вітер, паралелепіпед, льон, радіо, марно;
б) кіно, сумно, висміюючи, бордо, швидко;
в) правильно, комп’ютер, словотвір, консенсус, вірус;
г) суфлер, балет, кохаючи, бартер, танго.

15. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) осінній, зубрити, лікар, несений, пустити:
б) подушка, майстерність, врешті, олівець, рахувати;
в) кіт, словник, щоденник, собачий, майстровий;
г) снігопад, хімія, вчитель, робота, любов.

16. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) розбивати, затриманий, заробіток, присісти, цілуватися;
б) прив’язь, замовлення, розв’язок, змерзнути, вбачати;
в) прижиттєвий, прив’язь, приходити, завантажити, бухгалтерія;
г) захисник, двох’ярусний, заправка, відібрати, сміятися.

17. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) сказати, віднаходити, сприяти, відхилити, можливий;
б) адресувати, книжний, валити, відвідати, ламати;
в) вічність, відбудувати, квадратний, багатий, безвідмовний;
г) говорити, фантазії, козеня, жалість, безстрашний.

18. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) бувалий, бомбардувати, брити, праліс, відібрати;
б) братик, будити, буфетник, господар, гранітний;
в) скляр, вабити, валяний, легкий, ластівка;
г) вантажник, вапно, бухгалтер, множити, модернізувати.

19. Укажіть рядок, у якому всі слова похідні:
а) озеро, вічно, водопровідний, снігопад, чесність;
б) онук, вовна, воювати, книга, вересень;
в) класик, класний, клас, лід, заєць;
г) біг, стрільба, письмо, хід, друк.

20. Укажіть рядок, у якому всі слова є непохідними;
а) дар, вітрило, степовик, суховій, стіл;
б) жир, кориця, залізо, ліс, вітер;
в) весло, висок, книжка, стадіон, вчитель;
г) червоний, дар, автоматичний, кисень, віддавати.

21. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) перемога, злісний, беззубий, якісно, тріснути;
б) відправити, завдання, закінчення, вихід, динаміка;
в) застілля, намальована, безбородий, відданий, превеселий;
г) безногий, відданий, розділ, безстрашний, побагровіти.

ТЕМА 3

МОРФОЛОГІЯ – розділ мовознавства, у якому вивчаються частини мови, їх значення, граматичниі ознаки.

ЧАСТИНИ МОВИ

Всього частин мови – 10:

Самостійні (6): мають лексичне значення, відповідають на питання, є членами речення –іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник;

службові (3): НЕ мають лексичне значення, НЕ відповідають на питання, НЕ є членами речення – сполучник, прийменник, частка;

вигук: може в реченні набувати ознак службової частини мови (Ура! Ми перемогли), а може набувати ознак самостійної частини мови (Гучне "ура" свідчило про перемогу.)

Форми дієслова – дієприкметник, дієприслівник, дієслівна форма на –но, -то.

ІМЕННИК

Іменник-частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Морфологічні ознаки: змінюються за відмінками (стіл, стола), числами (стіл-столи). Іменники мають рід (парта-ж,стіл-ч.,вікно-с). Початковою формою іменника є Н.в. однини.

За лексичними і морфологічними ознаками іменники поділяються на:

власні (Іван) і загальні (стіл); конкретні (дерево) й абстрактні (сум);

назви істот (кіт) і неістот (книжка), збірні (колосся) та одиничні (зошит).

Іменники належать до трьох родів: чоловічий – дід, Іван; жіночий - сестра, сіль; середній - літо, море.

Не мають роду іменники, що вживаються тільки у множині (канікули, духи).

Деякі іменники можуть бути спільного роду: староста Іван, староста Тетяна; сирота Ліда, сирота Толя.

Іменники – назви істот за фахом, заняттям з нульовим закінченням належать до чоловічого роду: інженер, міністр, директор.

Рід таких іменників визначається в реченні: професор Іванов – професор Іванова.

Від них творяться назви істот жіночої стаття: учитель-учителька, касир – касирка.

Незмінювані іменники

До незмінюваних іменників належать:

- слова іншомовного походження (таксі, меню);

- абревіатури (ООН).

- жіночі прізвища на приголосний, -енко, -ко (Ткачук, Ященко, Тронько);

Порівняйте: Н. Ткачук Тетяна Ткачук Іван

Р. Ткачук Тетяни Ткачука Івана

Д. Ткачук Тетяні Ткачуку Івану

З. Ткачук Тетяну Ткачука Івана

О. Ткачук Тетяною Ткачуком Іваном

Рід у незмінюваних іменниках визначається так:

- особи мають рід відповідно до статі (месьє, леді);

- назви тварин належать до чоловічої статі (поні, какаду, але муха цеце);

- неістоти - середнього роду (таксі, купе);

- у географічних назвах, назвах газет, журналів рід визначається за родовою ознакою (місто Тбілісі, острів Кріт, річка Конго, газета”Юманіте”);

- в абревіатурах рід визначається за стрижневим (головним) словом: НВК – навчально-виховний комплекс: комплекс – стрижневе слово чоловічого роду, отже НВК – чоловічий рід.

Число іменника

Мають однину і множину (він, вона, воно = вони)	Тільки в однині (ніколи не вживається *вони*)	Тільки в множині (завжди вживається *вони*)
Назви предметів, які піддаються лічбі і здатні поєднуватися кількісними числівниками: день – дні – п’ять днів; верба – верби – три верби; вікто – вікна – два вікна.	- збірні: дітвора, коріння; - з абстрактним значенням: слава, геройство, патріотизм; - речовинні: молоко, чай; - власні назви: Україна, Петро	- сукупність предметів, істот: надра, фінанси, діти; - часові поняття, ігри, роковини, жмурки, шахи; - парні предмети: окуляри, ворота; - речовини: вершки, парфуми; - географічні поняття: Альпи, Суми.

Відмінки іменників: називний - хто? що? родовий - кого? чого? давальний - кому? чому?

знахідний - кого? що? орудний - ким? чим? місцевий - на (в, при) кому? на чому? кличний

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника.Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

Щоб під час аналізу іменників не сплутати знахідного відмінка з називним, слід ставити до іменника відразу обидва питання хто? що?, або кого? що?: За сонцем (хто? що?) хмаронька пливе, (кого? що?) сонце спатоньки зове ... (Т.Шевченко).

ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ

УВАГА! Не належать до жодної відміни: іменники, які не змінюються (бюро), які змінюються як прикметники (черговий, вартовий), які вживаються тільки у множині (двері, ворота).

Відміна	Рід Закінчення		Група	Приклади
ПЕРША		чоловічий, жіночий, спільний -а, -я	тверда м’яка мішана	вода, Микола, сирота земля, мрія /мрійа/ ноша
ДРУГА		чоловічий, -о, середній -о –е -я	Тверда м’яка мішана	батько, степ край, життя; середній рід на –е (крім шиплячих в основі): сонце, поле, море товариш, вовчище,
ТРЕТЯ		жіночий мати		ніч, кров, сліь
ЧЕТВЕРТА		середній -а -я у непрямих відмінках з’являються суфікси – ат, -ят, -ен (курчати, теляти, імені)		курча, теля, ім’я

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на Р

Іменники ІІ відміни з основою на Р поділяються на тверду, м’яку, мішану групи.

Тверда група	М’яка група	Мішана група
До твердої групи належать односкладові іменники та іменники з основою на –ір,-ор,-ур,-ер, а також на –ар,-яр,-ир з постійним наголосом: жар, жир, двір, директор, абажур, інженер, базар, столяр, бригадир).	До м’якої групи належать дво- і багатоскладові іменники з суфіксами –-ар, -ир і наголосом у множині на закінченні: воротар-воротарі, друкар-друкарі	До мішаної групи належать назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом –яр: маляр, каменяр, школяр
Винятки: до твердої групи належать іменники: *комар, хабар, мо́чар, варвар, долар, кантар, панцир, пластир* (хоч -ар, -ир у них і не постійно наголошені).	Іменники Ігор, якір, аптекар, бібліотекар, козир, рицар належать до м’якої групи. (В рос. мові у них пишеться Ь - Игорь, якорь, аптекарь, библиотекарь).	*Увага!* Ювіляр — ювіля́ра належить до твердої групи, бо наголос у родовому відмінку не падає на закінчення.

Іменник: правопис найуживаніших суфіксів

Суфікси –ичк-,-ичок-вживаються лише в іменниках, що походять від іменників із суфіксами -иц-, -ик-(криничка від криниця;кошичок від кошик). В інших іменниках вживаються суфікси -ечк-,-ечок- (донечка від доня, мішечок від мішок)

Збірні іменники, що вказують на продукт праці або матеріал, утворюються за допом.суфікса -ив-(печиво, паливо).

В іменнику марево пишемо е, бо він не означає ні матеріалу, ні продукту.

Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку однини

-а -я

-у -ю

- назви чітко окреслених предметів: дуба, стола;

- назви осіб, імена та прізвища: Дмитра, учителя, хлопця;

- назви мір, довжин, ваги: метра, гектара, тижня, жовтня листопада (місяць);

- терміни іншомовного походження: атома, конуса, відмінка АЛЕ: роду, виду, складу, способу;

- назви населених пунктів: Тернополя, Києва АЛЕ: Кривого Рогу, Красного Лиману;

- інші географічні назви з наголосом на закінченні: Дінця, Остра;

- назви речовин, матеріалу: сиру, меду, піску;

- збірні поняття: народу, полку;

- назви споруд, установ, просторових понять: клубу, палацу, краю.

- назви явищ природи і почуттів: дощу, болю, гніву, листопаду (опадання листя);

- назви процесів, станів, властивостей: бігу, аналізу, пульсу;

- назви абстрактних понять: живопису, суходолу, успіху;

- назви танців, ігор: боксу, балету, танцю

футболу, волейболу, АЛЕ гопака;

- географічні назви (крім населених пунктів без наголосу на закінченні): Криму, Кавказу, Китаю.

НЕ з іменниками

НЕ з іменниками пишеться разом, якщо:

- слово без НЕ не вживається (немовля);

- іменник можна замінити синонімом (неправда-брехня).

НЕ з іменниками пишеться окремо, якщо:

- при протиставленні (не правда, а брехня);

- якщо між НЕ і словом можна поставити слово Є:

- Багатий бідному не друг - не є друг).

Написання чоловічих та жіночих імен по батькові

Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –ович, -йович: Іванович, Андрійович.

Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –івн-, -ївн-: Іванівна, Андріївна.

Від деяких імен чоловічі й жіночі імена по батькові утворюються по-іншому (Ілля – Ілліч – Іллівна; Лука –Лукич – Луківна).

Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій – Григорович, а до основи імені Микола додається ай - Миколайович.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ТІЛЬКИ ФОРМУ МНОЖИНИ

У родовому відмінку іменники, що вживаються лише у множині, мають нульове закінчення (ножиць, грабель, вил, Лубен, Черкас, Карпат);

Закінчення – ей ( дітей, людей, дверей, гусей); Закінчення –ів ( наймів, сходів, окулярів);

В іменниках з основою на (ї) у закінченнях пишеться –їв (Гімалаїв).

В орудному відмінку іменники, що вживаються лише в множині, мають закінчення –ами, -ями (Карпатами, граблями).

Закінчення – ми пишеться в таких іменниках: курми, сіньми, дітьми, людьми, гусьми.

Увага! Деякі іменники у родовому відмінку мають паралельні форми: дверми і дверима, грішми і грошима.

У знахідному відмінку іменники, що означають назви неістот, мають форму називного відмінка: ворота, сани, ясла.

Іменники, називають істоти, можуть мати форму родового відмінка або паралельні форми (називного чи родового відмінка): людей, дітей, гусей – гуси, курей – кури.

ТЕМА 3

САМОПЕРЕВІРКА

1. У наведеному уривку знайдіть частини мови і випишіть їх у ліву колонку, а службові частини мови – у праву.

А сонце вже сідало. Високо, високо під небом вечірнім пролетіли величезним

табуном дикі гуси у плавні і виповнили повітря дивним гуком, що, мов відгомін

далекого дощу, пронісся понад тихим Дунаєм (М. Коцюбинський)

2. У якому рядку всі іменники належать до істот?

А. гурт, олівець, сум, подія.

Б. Народ, сестра, комбайнер, любов.

В. Син, робітник, Сашко, джміль.

Г. Зошит, учень, день, юнак, рок.

3. Запишіть іменники в три колонки: чоловічий, жіночий, середній

фіалка, дріб, ступінь, міль, радість, резюме, артилерія, біль, поле, соло, рагу, знання,

ніч.

4. У якому рядку всі іменники одного роду?

А) снігур, син, трудівник, дебют.

Б) путь,приблуда, синтез, вірус.

В) бібліотекар, мільйон, сирота, зброяр.

Г) собака, суддя, доцент, Сибір.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники незмінювані:

А) Оксана Білозір, лібрето, журі, турне, меню

Б) пончо, шосе, Надія Коваленко, знання

В) пальто, мюслі, колібрі, метро

Г) Євген Червоненко, парі, шосе, тонна

6. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду.

А) клей, пюре, продвж, путь

Б) насип, ступінь, степ, біль

В) белетрист, директор, Сибір, шосе

Г) депутат, лебідь, староста, фейлетон

7. Встановіть відповідність. До поданих іменників доберіть прикметники

А) Суми 1) пишне

Б) Сочі 2) вічнозелене

В) Дніпро 3) знамениті

Г) біль 4) широкий

Д) бароко 5) малознайомі

Е Семигори 6) нестерпний

8. Позначте рядок, у якому всі слова вживаються лише в однині.

А) бетон, кропива, зачіп, заздрощі

Б) розарій, гречка, полуниці, група

В) молоко, березняк, дітвора, волосся

Г) череда, птаство, сметана, дорога

9. Позначте рядок, у якому всі слова вживаються лише в множині:

А) надра, терези, пригоди, молодь

Б)учні, примхи, заздрощі, проміння

В. ) Черкаси, посиденьки, прозаїки, дріжджі

Г) ревнощі, ресурси, гроші, заручини.

10. У поданих колонках слова згруповані за категорією числа. Позначте, у якій

колонці допущена помилка.

А) барви, роковини, ножиці

Б) хрестини, окуляри, байдужість

В) танці, сутінки, прикрощі

Г) дебати, лапки, веселощі

11. Усі слова є збірними іменниками в рядку

А) джміль, парубоцтво, птаство

Б) селянство, збіжжя, гарбузиння

В) колосся, бадилля, життя

Г) гілля, каміння, плакса

12. Прочитайте текст, випишіть іменники, визначте відміни.

Ранковий ліс, ранкові клубки шумів, ранковий плач роси, що в передосіння пахне вином, і перший вибух сонця на косах у Мирослави, і калатання серця. У неспокої сходиться і розходиться коловерть думок, вони то підіймають тебе на крилах, то жалять, немов шершні (М. Стельмах.)

13. Згрупуйте іменники І і ІІ відміни у 3 колонки: 1) – тверда група; 2) – м’яка; 3) – мішана.

Акціонер, козир, експедитор, негода, місія, кортеж, прізвище, жовтень, пустир,

кліщ, бригадир, буксир, межа, плащ.

14. Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А) Київ, Донбас, синус, рід

Б. вид, Париж, березняк, волейбол

В) медінститут, ревматизм, Харків, біг

Г) вишняк, Кривий Ріг, Байкал, колектив

15. Закінчення –а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А) термін (слово), талон, сюжет, розпач

В) центнер, чемпіонат, син, біль

В) жах, Вітер, сором, клен

Г) гайок, Тернопіль, метр, суфікс

16. З поданих слів випишіть іменники ІІІ відміни.

Зустріч, сухість повінь, півень, бінокль, біль, мораль, трамвай, спадковість, пароль, подорож, дорога, Сибір.

17. Поставте подані іменники в орудному відмінку

Верф, матір, відмінність, в’язь, жовч, здрібнілість, педаль

18. До IV відміни належать усі іменники ряду:

А) гусенятко, ослятко, весілля, лоша

Б) зобов’язання, плем’я, лошатко, село

В) плем’я, тім’я, ім’я, курча

Г) внучатко, собаченя, теля, затишшя.

19. Утворіть форми кличного відмінка від іменників: пані, колега, добродійка,

чоловік, друг, надія, юнак, панна.

20. Запишіть форму О. в. іменників: командир, стовбур, ліхтар, тягар, гендляр,

пісняр.

20. Надписати над словами рід.

Доведіть, що виділені слова – омоніми, з трьома із них складіть речення в омонімічних формах.

Сіль, склад, міх, ласка, гриф, лава, бал, курча, галченя, джміль, таксі, куля, какао, балка, лист, пара, зерно, насіння, бадилля, сестра, староста, щедрість, сім’я, ім’я, старт, чемпіон поет, Мінфін, НБУ (Національний Банк України)

21.Позначити рядок, у якому всі іменники належать до ІІІ відміни:

А) сирота, мати, піч, батько;

Б) сіль, ніч, кров, сіль;

В) знання, телятко, лелека, Микола;

Г) мати, тюль, біль, курча.

22. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до м’якої групи:

А) водій, лівша, абзац, князь;

Б) писар, скляр, папір, море;

В). поле, буквар, сонце, сторіччя;

Г) тиша, стріха, озеро, пухир.

23. Надпишіть над кожним іменником відміну і групу:

Богатир, бджоляр, смітяр, ідея, ноша, Ігор, формуляр, пустир, хмеляр, скриня, лялька, межа, секретар, псалтир, тюбик, поле, удар, охоронець, еліксир, односелець, узбіччя, вівчар, столяр, муляр, усвідомлення, степ, одиниця, таксі, біль.

24. Позначити рядок, у якому в усіх іменниках в родовому відмінку треба писати -а, -я:

А) трубадур, Байкал, Дністер, ясен, метр;

Б) листопад (опадання листя), прогрес, Часів Яр, сон;

В) відмінок, четвер, Кам’яний Брід, мармур;

Г) листок, палець, Київ, Алжир (місто), листопад (місяць).

25. Позначити рядок, у якому в усіх іменниках в родовому відмінку треба писати –у, -ю:

А) явір, алюміній, туризм, міліметр, інвентар;

Б)грім, ячмінь, дощ, Красний Лиман;

В) потік, ювілей, інститут, вечір, гопак;

Г) тягар, комар, слон, грім, катет, горох.

26. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до мішаної групи.

А)круча, плащ, плече, бджоляр;

Б) футляр, бетоняр, мрія, батько;

В) човняр, вугляр, кобзар, збіжжя;

Г) каліка, алея, площа, бетоняр.

27. Підкресліть іменники, рід яких не можна визначити без контексту.

Лівша, сирота, замазура, журнал, газета, невдаха, комп’ютер, листоноша, молодість, любов, суддя, інженер, лікар, ім’я, роботяга, сіромаха, земля, планета, заїка, теля, селище, податківець, заблуда, птах, риба, депутат, ненажера, полум’я, нероба, секретар, директор, офіс.

28. До іменників жіночого роду доберіть іменники чоловічого роду.

Українка - ________________; узбечка - _________________, татарка - _______________; росіянка -_________________;

кореянка - _______________, китаянка -_____________________, херсонка -________________________.

29. Надпишіть відміну іменників. Іменники, які не належать до жодної відміни, не позначайте.

Спостерігач, обнова, осінь, лоша, лелека, освітлення, вугілля, шосе, оздоба, вдача, каченя, з’єднання, столяр, сирість, чаєня, сім’я, льон, алея, блакить, зайча, ножиці, вартовий, ослятко, каліка, дядько.

30. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до ІУ відміни.

А) обнова, порося, дьоготь, плече;

Б) плем’я, людина, площа, столяр;

В) зайченя, галча, ім’я, теля

Г) осля, ідея, весляр, межа.

Перевірте себе. Випишіть іменники в чотири колонки за відмінами: 1) І відміна; 2) ІІІ відміна; 3) ІV відміна; 4) ІІ відміна. Іменників, які до жодної відміни не належать, не виписуйте.

Оповідач, свічка, опора, дерево, краєвид, кошовий, оповідь, звіря, лелека, кров, крапля, селянин, уміння, кенгуру, осля, лошатко, теля, стерня, галузь, оціпенілість, ожеред, сани, незнайко, базіка, тямовитість.

Ключ. З других букв має скластися прислів’я

Перевірте себе. Випишіть іменники в три колонки за групами: 1) тверда; 2)мішана; 3) м’яка. Іменників, які не належать до жодної групи, не виписуйте.

Піддашшя, пліт, згарище, вантаж, сюрприз, яблуко, тінь, книш, іній, тиша, ягня, кладка, пшениця, піч, рядно, рильце, втеча, стіл, вимикач, східець, льон.

Ключ. З других букв має скластися три слова, пропущені у вислові давньогрецького філософа Демокріта: “Ті, що …, не здатні до дружби”.

Блог учителів української мови та літератури КЗ "Вінницький ліцей №6"

Сторінки

Готуємось до ЗНО

Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів. Правопис дієслів

Вищий ступінь

Проста форма

Складена форма

Проста форма

Складена форма

НЕ з прикметниками

У якому рядку всі слова утворено одним способом словотвору?

ІМЕННИК

Немає коментарів:

Дописати коментар