Теоретичний матеріал та практичні завдання для 11 класу


Контрольна робота 
Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Звуки мови й звуки мовлення

Завдання 1-12 мають по чотири ва­ріанти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виберіть правильну відповідь.
1. Скільки голосних звуків в українській мові?
А. Чотири.
Б. Шість.
В. Вісім.
Г. Десять.

2. Як називаються звуки, утворені з голо­су та шуму?
А. Дзвінкі.
Б. Глухі.
В. Тверді.
Г. М'які.

3.   Який приголосний звук завжди м'який?
А. [в]
Б.[л]
В.[н]
Г. [й]

4.   Який розділ науки про мову вивчає зна­ки письма?
А. Фонетика.
Б. Стилістика.
В. Графіка.
Г. Орфоепія.

5.   Які літери завжди позначають два звуки?
А. Я, ю.
Б.Щ.Ї.
В. Є, і.
Г. Я, щ.

6.  У якому рядку в словах однакова кілікість букв і звуків?
А. Зоря, єдність, юнь.
Б. Сузір'я,  небесний,  день.
В. Місяць, зорепад, синь.
Г. Зоряниця, блакить, вись.

7.  У якому рядку всі слова мають відкрій склади?
А. Дорога, дощик, любов.
Б. Земля, дитина, радість.
В.  Сонце, промені, світло.
Г. Осені, поля, зеленіти.

8. У якому рядку в усіх словах пропущене літеру и?
А. Ч..кати, ц..буля, ч.лурний.
Б. Ш..рокий, к..шеня, п..ріг.
В.  Пл..катн, л..мон, п.рой.
Г. Т..рен, лисиця, л..генда.

9.  У якому рядку в усіх словах букви я, ю є позначають два звуки?
А. Буря, виллє, бюро.
Б. Юність,  знання,  майбутнє.
В. Яблуко, в'юн, твоє.
Г. Узлісся, юнак, осіннє.

10. Який склад називається відкритим?
А. Який закінчується голосним звуком.
Б. Який закінчується приголосним звуком.
В. Який починається голосним звуком.
Г. Який починається приголосним звуком.

11. Скільки звуків у слові дзюркотіння?
А. Дев'ять.
Б. Десять.
В. Одинадцять.
Г.  Дванадцять.

12. У якому рядку всі слова мають подвій­не наголошення?
А. Алфавіт, читанка, завдання.
Б. Чарівний, розум, байдуже.
В. Помилка, завжди, весняний.
Г. Урочистий, атлас, вимова.

Завдання 13-18 мають по п'ять варі­антів відповідей, із яких правильними є декілька. Виберіть правильні відповіді.

13. У яких рядках немає глухих звуків?
А. [в, б, з, й]
Б. [с, ц, к, ф]
В. [м, л, н, р]

Г. [п, т, х, ч]
Ґ. [ґ, г, д, ж]

14. Які графічні знаки є в українській мові?
А. Літери.
Б. Апостроф, дефіс.
В. Звуки.
Г. Знак наголосу,  знак переносу.
Ґ. Розділові знаки.

15. У яких рядках у всіх словах приголосні звуки є глухими?
А. Цех, шепіт, тиша.
Б. Кіт, сій, сипте.
В. Добро, спін, слово.
Г.  Пташка, чашка, фокус.
Ґ. Жити,  швець,  кит.

16. У яких рядках у всіх словах пишеться літера ґ?
А. ..речний, ..рунт, а..рус.
Б. ..ніт, ..арячий, ..лина.
В. ..ава, ..едзь, ..удзик.
Г. ..азда, ..анок, ..ринджоли.
Ґ. ..роно, ..лянцевий, ..лобус.

17.Коли літери я, ю, є позначають два звуки?
А. Після приголосного.
Б. На початку слова.
В. Після голосного звука.
Г. Після м'якого знака.
Ґ. Після апострофа.

18. У яких рядках усі слова мають орфо­граму випадний [е]?
А. Женці, тиждень, вітер.
Б. Весло, гречка, верба.
В. Човен, квітень, хлопець.
Г. Весна, левада, сестра.
Ґ. Охоронець, беру, жовтень.

Завдання 19-23 передбачають устано­влення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між звуком та його характеристикою.
А. [л]                              1. Приголосний, твердий, глухий.
Б. [с ]                                 2. Приголосний, твердий,  дзвінкий.
В. [д ]                                 3. Приголосний, пом'якшений, дзвінкий.
Г. [г]                                  4. Приголосний,  пом'якшений,  глухи
                                           5. Приголосний,  м'який.

20. Установіть відповідність між словами та кількістю букв і звуків у них.
А. Вечорниці.                                             1. Дев'ять букв,  десять звуків.
Б. Єднайтеся.                                            2. Дев'ять букв,  дев'ять звуків.
В. Джміль.                                                   3. Шість букв,  чотири звуки.
Г. Братерський.                                          4. Одинадцять букв,  десять звуків.
                                                   5. Одинадцять букв,  одинадцять звуків.

21. Установіть відповідність між словами та наявними в них орфограмами.
А. В..сняний, вел..ч.                         
Б.  Кр..клнвнй, гр..міти.                             
В.  Л..ман, л..вада.                                       
Г.  Ож..л..дь, ст..р..гти.                                
                                                           
1. Літери е, ищо позначають ненаголошені   голосні,   які   пе­ревіряються наголосом.
2.  Літери е, ищо позначають ненаголошені голосні,  які не пе­ревіряються наголосом.
3. Літера и в сполуках -ри-, -ли-.
4. Літера е в сполуках -ере-, -еле-.
5.  Літера ощо позначає ненаголошений голосний.

22. Установіть відповідність між назвами розділів науки про мову та предметом ви­вчення їх.
А. Фонетика.               1. Знаки письма.
Б. Орфоепія.                2. Звуки мови та мовлення.
В. Графіка.                   3. Правила вимови.
Г. Орфографія.             4. Правила написання слів.
                                        5. Походження слів.

23. Установіть відповідність між словами та правилами переносу їх із рядка в рядок.
А. Підживити, підземелля.                   1. Не можна розривати буквосполуки  дж, дз.
Б. Олія, юність.                                         2. Можна розривати буквосполуки дж, дз..
В. Раджу,  подзвя­кувати.                        3. Не можна перенести з ряд­ка в рядок.
Г. Відкласти, пере­йти.                             4. Не можна відривати першу букву від кореня.
                                                                                      5. Не можна розривати буквосполуки йо, ьо.

Завдання 24-25 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.
24. Наголос - це ...

25. Звуків в українській мові є ...

Контрольна робота №6
Вимова приголосних звуків
Завдання 1-12 мають по чотири варі­анти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виберіть правильну відповідь.
1. У якому рядку в усіх словах дзвінкий [г] вимовляємо, як парний йому глухий [х]?
А. Берег, вогенько, кігті.
Б. Полегкість, дорогий, зігнутий.
В. Нігті, легко, дьогтю.
Г. Ріг, могти, гриб.

 2. У якому рядку в усіх словах відбу­вається спрощення в групах приголосних?
А. Проїз..ний, улес..ливий,  доблес..ний.
Б. Совіс..ний, пристрас..ний,  кіс..лявий.
В. Тиж..невий,  щас..ливий,  пес..ливий.
Г. Хворос..няк, зап'яс..ний, надкіс..ниця.

3.  У якому рядку в усіх словах відбу­вається чергування [о], [е] з [і] при словозміні чи словотворенні?
А. Дорога, кінець, мова.
Б. Коні, береза, снопи.
В. Кілок, ріжок, рід.
Г. Вода, плече, джмелі.

4.  У якому рядку в усіх словах пропущено літеру а?
А. Ск..кати, л..мить, ух..ппв.
Б. К..тити, г..ниться, дог..няє.
В. Допом..гти, кл..нятися, покл..нитися.
Г.  Л..мати, заг..няти, х..пати.

5.   У якому рядку в усіх словах пропущено літеру о?
А. Ж..втіш, ч..хол, ш..лом.
Б. Ж..ржина, ч..ремха, увеч..рі.
В. Чернівці, щ..бетання, ш.літ.
Г. Ож..ледь, ш..вковий, ш..вчик.

6.   У якому рядку в усіх словах у корені потрібно писати  літеру и?
А. К..вш, зач..нити, узг..р'я.
Б. Щ..рий, г..ря, к..п'яток.
В. Ч..танка, г..сть, ч..пляти.
Г. К..сник, частий, ш..шка.

7.   У якому рядку в усіх словах пропущено літеру а?
А. Л..пата, г..нчар, с..лдат.
Б. Б..гач, б..гатир (силач), к..зак.
В.  Х..зяїн, к..лач, к..жан.
Г. Т..вар, м..настир, г..рячий.

8. У якому рядку в усіх випадках на місці пропуску потрібно писати у?
А. Небо .. зорях; запитала .. Андрія; повернувся ..чора.
Б. .. моєї мами; гарний ..рожай; оселився .. Жи­томирі.
В. Записала .. зошит; живемо .. Одесі; гарний ..читель.
Г. .. своїй оселі; прийшов ..досвіта; була .. Львові.

9.   У якому рядку записано всі літери, за до­помогою яких на письмі передаємо м'якість і пом'якшення приголосних?
А. Ю, є, я, і, ь.
Б.  Я, ю, є, ї, і.
В. У, ь, є, ю, я.
Г. Є, ї, і, я, ь.

10. У якому рядку в усіх словах не пише­ться м'який знак?
А. Тон..ший, кін.лик, дон..чин.
Б. Зачіс..ці, Хар..ків, куз..ня.
В. Виховател..чин, лял..ці, дитин..ці.
Г. Зозул..ці, ополон..ці, яблун..ці.

11. У якому рядку в усіх словах ставим апостроф?
А. Солом..яний, св..ято, арф..яр.
Б. Пів..ялини, дит..ясла, торф..яний.
В. Солов..ї, п..юре, медв..яний.
Г. Мавп..ячий, Лук..янець, жираф..ячий.

12. У якому рядку в усіх словах є подвоєння приголосних?
А. Юн..ий, змін..ий, спорт..овари.
Б. Пташин..ий, ялин.ик, глинян.ий.
В. Дерев'ян...ий, чавун..ий, від..звеніти.
Г. Юн..ат, без..оряний, глибин..ий.

Завдання 13-18 мають по п'ять варіантів  відповідей,  із  яких правильними декілька. Виберіть правильні відповіді.

13. У яких рядках у  всіх словах іншомовного походження пишемо  літеру и?
А. Т..тан, Аргент..на, С.ц..лія.
Б. Т..бет, с..гнал, ц..ркуль.
В. Ч...лі, Лейпц..г, к..парис.
Г. С..дней, б..знес, рад..ус.
Ґ. С..нгапур, Д..дро, ф..н..ш.

14. У яких рядках в усіх словах іншомовного походження  відбувається  подвоєння  літер?
А. Філіп..іни, барок..о, мадон..а.
Б. Тон..а, віл..а, Яф..а.
В. Нет..о, контр..еволюція, ім...іграція.
Г. Пан..а, Дік..енс, марок..анський.
Ґ. Беладон..а, бас..ейн, Дарданел.и.

15. У яких рядках усі приголосні звуки утворюють акустичні пари (дзвінкий – глухий, глухий - дзвінкий)?
А. [р], [л],  [м]
Б. [н], [в], [ф]
В. [д], [г], [ч]
Г. [з], [ґ], [ц]
Ґ. [ж], [х], [с]

16. У яких рядках у всіх словах відбуває­ться уподібнення приголосних під час вимови?
А. Рюкзак, боротьба, дігтяр.
Б. Безпечний, доріжка, любов.
В. Просьба, дивишся, вокзал.
Г. Казка, молодший, дужка.
Ґ. Косьба, світиться, розклад.

17. Виберіть правильні твердження.
А. Милозвучність української мови поясню­ється гармонійним співвідношенням голос­них і приголосних звуків.
Б. Нагромадження приголосних звуків можна уникнути, доречно використовуючи чергу­вання [у]-[в] та [і]-[й].
В. Якщо попереднє слово закінчується на при­голосний звук, треба вживати [у] або [і].
Г. Якщо попереднє слово закінчується на го­лосний, потрібно вживати [в] або [и].
Ґ. На початку речення перед голосним ужи­ваємо [у] або [і].

18. Виберіть рядки, у яких у всіх словах потрібно писати букви йо.
А. Спн..ого, л..одовий, прац..овитий.
Б. Ма..оріти, зна.омий, ки..ок.
В. Га..овий, ..орж, міл..он.
Г. Вороб..ов, бо..овин, павіл..он.
Ґ. С.омга, тр..ох, Корабл..ов.

Завдання 19-22 передбачають устано­влення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між видами чергування приголосних при словозміні чи словотворенні та словами.
А. [г]-[ж]                                            1. Вухо, дух,  мох.
Б. [х]-[с']                                             2. Рука, рік, мука.
В. [к]-[ц']                                             3. Возити, мазати, казати.
Г. [з]-[ж]                                              4. Ходити, водити, бродити.
   5. Друг, Бог, дорога.

20. Установіть відповідність між орфогра­мами та словами, в яких ужито ці орфограми.
А. Подвоєні літери в сло­вах іншомовного по­ходження.                
Б. Літера и в словах ін­шомовного походжен­ня.                                 
В. Літера і в словах іншо­мовного походження.                                  
Г. Апостроф у словах іншомовного похо­дження.
                                                                                                                                        
1. Фонет..ка, Кр..т, к..нджал.
2. Ман..а, брут..о, Ус.урі.
3. Глад..олус, граф..ка, жур..
4. Каса, ем..іграція, інтел..ктуальний.
5. Ад..ютант, прем..єра, п..єдестал.

21. Установіть відповідність між видами чергувань голосних при словозміні чи слово­творенні та словами, які їх ілюструють.
А. [о], [е]-[і]                1. Четверо, шостий, вечоріє.
Б. [о]-[а]                      2. Терти, зберу, завмерти.
В. [е]-[о]                      3. Село, печі, рости.
Г. [е]-[м]                      4. Допомога, ухопив, зламати.
                     5. Кип'яток, хист, мир.

22.  Установіть відповідність між географіч­ними назвами та їхніми загальними назвами.
А. Ніцца, Калькутта, Лісабон.                    1. Назви країн.
Б. Міссісіпі, Уссурі, Міссурі.                      2. Назви річок.
В. Бразилія, Сирія, Голландія.                    3. Назви міст.
Г. Піренеї, Гімалаї, Альпи.                           4. Назви озер.
                                                                        5. Назви гір.

Завдання 23-28 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.
23. Усередині та в кінці слова дзвінкі при­голосні в українській мові вимовляються ...
24. 3атранскрибуйте слово анекдот - [...].
25. Утворіть прикметник від слова конт­раст - ...
26. У словах завм..рати - завм..рти відбу­вається чергування голосних...
27. У словах б..гач, багатство пропущено літеру...
28. Слова священ.ий, благословен.ий, на­тхнен.ий пишуться з...


Контрольна робота №7
Лексикологія. Фразеологія
Завдання 1-12 мають по чотири варі­анти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виберіть правильну відповідь.
1.   У якому словнику пояснено лексичні значення слів?
А. Орфографічному.
Б. Орфоепічному.
В. Тлумачному.
Г. Фразеологічному.

2.   У якому рядку в усіх словосполученнях одне зі слів ужито в переносному значенні?
А. Солодкий сон; світла голова; медовий по­гляд.
Б. Срібна сережка; золотий годинник; золоті руки.
В. Золота бджола; солодке яблуко; шовкова трава.
Г. Барвінкове слово; крило птаха; крило літака.

3.   У якому рядку всі слова є синонімами?
А. Люб'язний, бадьорий, непідробний.
Б. Ввічливий, чемний, привітний.
В. Життєрадісний, справжній, рухливий.
Г. Веселий, істинний, делікатний.

4.   У якому рядку усі пари слів є антоні­мічними?
А. Зимовий - весняний; день - ніч; мужність - відважність.
Б. Привітний - працелюбний; зима - літо; ви­соко - низько.
В. М'яко - твердо; літо - осінь; світлий - со­нячний.
Г. Голосно - тихо; радість - смуток; великий -малий.

5.  У якому рядку правильно пояснено зна­чення фразеологізму винаходити велосипед?
А. Братися за пошуки того, що вже давно відоме.
Б. Учинити щось необдумано.
В. Не бачити далі свого носа.
Г. Жити бездіяльно, без мети.

6.   У якому рядку наведено тільки фразео­логізми?
А. Усміхатися до людей; святковий настрій; до­машнє вогнище.
Б. Розбити глека; за царя Гороха; будувати по­вітряні замки.
В. Аж іскри летять; працювати тяжко; соняч­ний день.
Г. Радісна зустріч; за тридев'ять земель; сріб­ний промінь.

7.   У якому рядку всі слова є стилістично забарвленими?
А. Вулиця, хліб, небо.
Б. Людина, мітинг, пісня.
В.  Матінка, здоровань, нахаба.
Г. Весна, житло, спікер.

8. Якою частиною мови є синоніми друж­но - спільно - гуртом - злагоджено?
А. Іменниками.
Б. Прикметниками.
В.  Дієсловами.
Г. Прислівниками.

9.   У якому рядку всі пари слів є омоніміч­ними?
А. Спритна ласка - ласка в голосі; прозора па­ра - пара чобіт.
Б. Ласкавий шепіт - шепіт трави; читання бай­ки - сорочка з байки.
В. Солодкий цукор - солодкий сон; клуб диму - сільський клуб.
Г. Розпечена лава - дерев'яна лава; весняний день - весняний цвіт.

10. У якому реченні фразеологізм є додат­ком?
А. Оленка опинилася між двох вогнів.
Б. Сергій наговорив сім мішків гречаної вовни.
В. Петро подався світ за очі.
Г. Миколка на уроці ґав ловив та витрішки продавав.

11. У якому рядку всі слова є однозначними?
А. Дніпро, лексикологія, суфікс.
Б. Київ, корінь, земля.
В. Зірка, колиска, Венера.
Г. Місяць, день, журавель.

12. Яке слово є багатозначним?
А. Балка.
Б. Бісер.
В. Діалог.
Г. Шати.

Завдання 13-18мають по п'ять варіан­тів відповідей, із яких правильними є декілька. Виберіть правильні відповіді.

13. З-поміж тлумачень лексичних значень слів виберіть ті, що стосуються слова розетка.
А. Прилад для вмикання освітлювальних та інших приладів у електромережу.
Б. Блюдце для варення, меду тощо.
В. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею.
Г. Виведення нових або поліпшення наявність сортів сільськогосподарських рослин і свійських тварин.
Ґ. Конусоподібний насип на поверхні землі біля шахти, копальні.

14. Які є групи слів за значенням?
А. Діалектні.
Б. Синоніми.
В. Антоніми.
Г. Омоніми.
Ґ. Фразеологізми.

15. Які є джерела українських фразеологізмів?
А. Фольклор.
Б. Навчальна література.
В. Запозичення з інших мов.
Г. Влучні авторські вислови.
Ґ. Біблія.

16. На які групи за вживанням поділяються слова мови?
А. Розмовні.
Б. Загальновживані.
В. Стилістично забарвлені.
Г. Наукові.
Ґ. Професійні.

17. У яких реченнях фразеологізми є присудками?
А. Слухайте уважно вчителя й на вус намотайте все почуте.
Б. "Щось наш Микола вибився з колії", - сказала Оксана Петрівна.
В. Цілий день Тетяна крутиться як білка в колесі.
Г. У наших серцях палає вогонь Прометея.
Ґ.  Не обіцяй мені молочних рік і кисільних берегів!

18. У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?
А. Конфесійному.
Б. Науковому.
В. Розмовному.
Г. Офіційно-діловому.
Ґ. Художньому.

Завдання 19-22 передбачають уста новлення відповідності. До кожного рядка позначеного буквою, знайдіть відповідник позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між мовознавчими термінами та їхніми значеннями.
А. Синоніми.                           
Б. Антоніми.                                  
В. Омоніми.                                    
Г. Фразеоло­гізми.                           
                                                         
1. Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову.
2. Слова, які однаково звучать і пишуться, але мають різне лек­сичне значення. 
3. Слова різні за звучанням і напи­санням, але однакові або близькі за лексичним значенням.
4. Слова з протилежним лексич­ним значенням.
  5. Слова, що вживаються в певній місцевості.

20. Установіть відповідність між фразео­логізмом та його значенням.
1.      Жалкувати.
2. Перешкоджати.
3. Зазнати невдачі.
4. Не помічати.
5. Утекти.
А. Спіймати облизня.                      
Б. Кусати лікті.
В. П'ятами накивати.
Г. Дивитися крізь пальці.

21. Установіть відповідність між початком прислів'я та його закінченням.
А. Гостре слово...                                    1. .... гнів гасить.
Б. Мовчанка...                                        2. ...коле сердечко.
В. Треба знати, що...                                3.  ...де казати.
Г. Золото і...                                               4.  ...вогні блищить.
                                                                       5. ...буває гірко.
22. Установіть відповідність між словом та його лексичним значенням.
А. Гроно.                                 
Б. Канва.                                  
В. Макітра.                            
Г. Полива.                                 
                                                      
 1. Глиняний посуд великого розміру з широким отвором.
2. Особлива склоподібна речовина, якою покривають глиняні вироби.
  3. Сукупність плодів на одній гілці.
4. Річ, дорога як пам'ять про минуле.
5. Сітчаста бавовняна тканина або папір, що вживається для виши­вання.

Завдання 23-28 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.
23. Лексика - це ...
24. Омоформи є різновидом ...
25. Каламбур - дотепний вислів, побудо­ваний ...
26. Різновидами фразеологізмів є ...
27. Синоніми утворюють...

28. Етимологія вивчає...

01. 02. 2018
Контрольна робота №2
Поняття про текст. Відомості із синтаксису й пунктуації. Словосполучення та речення.
Завдання 1-12 мають по чотири ва­ріанти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виберіть правильну відповідь.
1. Яке з тверджень є правильним?
А. Текст - це його зміст, те, про що (або про ко­го) в ньому йдеться.
Б. Текст - це те, чого він навчає, до чого закли­кає, від чого застерігає.
В. Текст - це група речень, об'єднаних між со­бою темою, головною думкою та граматично.
Г. Текст - це пов'язаність речень за змістом.

2.   Яке визначення стилістики є правиль­ним?
А. Це розділ науки про мову, що вивчає са­мостійні частини мови.
Б. Це розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення.
В.  Це розділ науки про мову, що вивчає лексику.
Г.  Це розділ науки про мову, що вивчає будову слів.

3.   Визначте стиль тексту:
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
      В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
                                                       А. Малишко
А. Художній.
    Б. Публіцистичний.
    В. Науковий.
     Г. Розмовний.

4.  У якому рядку наведено тільки поши­рені словосполучення
А. Рідна мова; безсмертне українське слово; люблю мову.
Б. Багате й дзвінке слово; мова народу; срібні звуки.
В. Скарби рідної мови; аромат рідного слова; плекати любов до мови.
Г. Осягнути серцем красу мови; мова рідної матері; лагідне слово.

 5.   У якому рядку словосполучення скла­даються з дієслова та прислівника?
А. Любити безмежно; розквітає барвінково; чи­тати виразно.
Б. Писати грамотно; золоте слово; колектив мовознавців.
В. Живе мовлення; висловити точно; гармо­нійність мови.
Г. Схарактеризувати мовця; тлумачний слов­ник; говорити красиво.

6.  Яке з тверджень є правильним?
А. Граматична основа речення - це однорідні члени речення.
Б. Граматична основа речення - це слово чи група слів, що передають повідомлення.
В. Граматична основа речення - це другорядні члени речення.
Г. Граматична основа речення - це головні члени речення.


7. Яке з речень є односкладним?

А. Слово до слова - зложиться мова.

Б. Люблю співучість рідної мови.
В.Як я люблю українську мову!
Г. Рідна мова - то найбільший скарб.

8. Яке з речень є спонукальним?
А. Яка прекрасна наша мова!
Б. Мене бентежать коралові звуки рідної мови.
В.  Чи розумієте ви глибину мудрості україн­ської мови?
Г. Любімо, вивчаймо рідну мову!

9.  Яке з тверджень є правильним?
А. Окличні речення передають сильні емоції.
Б. Окличні речення передають спокійні емоції.
В. Окличні речення мають тільки головні члени.
Г. Окличні речення мають прямий порядок слів.

10. З яких слів найчастіше починаються питальні речення?
А. Бо, чому, адже, тому, і.
Б. Як, чому, коли, навіщо.
В. Де, але, то, а.
Г. Для чого, але, що, та.

11. Яке з речень є двоскладним?
А. Вивчаймо рідну мову.
Б. Люблю красу чарівного слова.
В. Мова об'єднує людей у національну спіль­ноту.
Г. Не можна не любити рідної мови.

12. У якому з речень присудок виражено іменником?
А. Мова - то вічний скарб.
Б. Рідне слово вабить і чарує.
В. Стозвуко дзвенить рідне слово.
Г. Нас єднає рідна мова.

Завдання 13-18 мають по п'ять варіан­тів відповідей, із яких правильними є три. Виберіть правильні відповіді.

13. Визначте   засоби   зв'язку   речень   у тексті.
А. Займенники.
Б. Сполучники.
В. Прийменники.
Г. Синоніми.
Ґ. Частки.

14. Визначте основні ознаки тексту.
А. Наявність головних і другорядних членів речення.
Б. Пов'язаність речень за змістом.
В. Наявність головної думки та її розвиток.
Г. Певна послідовність речень.
Ґ. Наявність у тексті односкладних речень.

15. Визначте ознаки наукового стилю мов­лення.
А. Точність.
Б. Емоційність.
В. Художність.
Г. Конкретність.
Ґ. Стислість.

16. Визначте типи мовлення.

А. Розповідь.

Б. Опис.
В. Стиль.
Г. Абзац.
Ґ. Роздум.

17. Які вимоги ставляться до докладного переказу тексту?
А. Відтворити зміст тексту, виділивши важли­ву мікротему (частину загальної теми).
Б. Відтворити зміст тексту повно, не випуска­ючи нічого важливого.
В. Відтворити зміст тексту послідовно, не по­рушуючи порядку подій.
Г. Відтворити зміст тексту правильно, точно передаючи назви, імена, події та зв'язок між ними.
Ґ. Відтворити зміст тексту стисло.

18. Яке поєднання слів не є словоспо­лученням?
А. Самостійної та службової частини мови.
Б. Підмета та присудка.
В. Числівника з іменником.
Г. Однорідних членів речення.
Ґ. Дієслова з прислівником.


Завдання 19-22 передбачають устано­влення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, треба знайти відпо­відник, позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між стилями мовлення та основними видами висловлю­вань.
А. Публіцистичний.                                       1.Закон, заява, наказ.
Б. Офіційно-діловий.                                     2. Підручник, лекція, допо­відь.
В. Науковий.                                                   3. Молитва, проповідь, псал­ми.
Г. Художній.                                                      4. Оповідання, повість, вірш.
                                                                          5. Промова, газетна стаття, нарис.

20. Установіть відповідність між слово­сполученнями та частинами мови, якими ви­ражено головне й залежне слова.
А. Солов'їна мова; мудре слово.                         1. Числівник та іменник.
Б. Мова землі; голос предків.                             2. Прикметник та іменник.
В. Любити мову; захо­плюватися красою.             3. Іменник та іменник.
Г. Сьомий день; деся­та парта.                               4. Дієслово та прислівник.
                                             5. Дієслово та іменник.

21. Установіть відповідність між типами речень та прикладами їх.
А. Просте, односклад­не, розповідне.                      
Б. Просте, двосклад­не, розповідне.                      
В. Просте, односклад­не, спонукальне.                     
Г. Просте, двосклад­не, спонукальне.                      
                                                        
1. Захоплююся традиціями рідного народу.
2. Пісня - голос душі укра­їнця.
3. Хай живе мова великого народу!
4. Які колискові співала мама тобі?
5. Плекаймо рідне слово.

22. Установіть відповідність між речення­ми та способами вираження підмета в них.
А. Мова кожного народу -                                      1. Іменник.
то безцінний скарб.                                                  2. Займенник.
Б. Хто сказав ці мудрі слова?                                  3. Дієслово.
В. Семеро одного не ждуть.                                     4. Числівник.
Г. Жити - Вітчизні служити.                                   5. Прикметник.

Завдання 23-28 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.
23. Головна думка тексту - це ...
24. Абзац - це ...
25. Синтаксис – це…
26. Пунктуація – це …
    27. Речення - це ...

28. Інтонація - це ...
Контрольна робота №3
Відомості із синтаксису й пунктуації.
Другорядні члени речення. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова.
Завдання 1-12 мають по чотири варі анти відповідей, із яких лише одна є правильною. Виберіть правильну відповідь.
1.   Яке з речень є непоширеним?
А. Сніжок припорошив землю.
Б. Біліє сніг.
В. Усюди засніжило.
Г. Падає лапатий сніг.

2.   Яке з визначень додатка є правильним?
А. Це другорядний член речення, який означає предмет і  відповідає  на запитання всіх відмінків, крім називного й кличного.
Б. Це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета й відповідає на запитання  який? чий? котрий?
В. Це другорядний член речення, який називає різні ознаки дії - місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь.
Г. Це другорядний член речення, який відповідає на запитання як? де?.хто?який? котрий?

3.   У якому з речень є однорідні члени?
А. Прийшла зима - і все заснуло навкруги.
Б. Лісове озеро покрилося тонкою кригою.
В. Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.
Г. У холодному небі зими виблискували зорі.


4.   У якому з речень є однорідні обставини

    А. Узимку калина вабить нас червоними гронами.
Б. Срібно-білий сніг весело порипує під ногами.
В. Ялинами й соснами милуюся взимку.
Г. Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.

5.   У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?
А. Скрізь лежить білий сніг: на озері, річці, ставку.
Б. Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося  за хмарами.
В. Засніжені поля луги сплять глибоким сном.
Г. І ліс і поле одягли срібні шати.

6.   Яке речення відповідає такій схемі?
А. Сад мовчить і жде весни.
Б. У лісі тихо, затишно й спокійно.
В. Зимовий ранок радісно нас привітав.
Г Засніжена діброва спить під білою ковдрою.


 7. У якому реченні означення виражено займенником?
А. Ми любимо сніжну зиму.
Б. Різдвяні свята - це завжди радість.
В.  Ялинку прикрасили новорічними іграшками.
Г. Наш садок виблискує самоцвітами.

8. Як установлюється змістовий зв'язок між головними та другорядними членами речення?
А. За допомогою запитання.
Б. За допомогою прийменників.
В.  За допомогою сполучників.
Г. За допомогою закінчень та прийменників.

9.  Які елементи ускладнюють структуру речень?
А. Додатки.
Б. Однорідні члени речення.
В. Обставини.
Г. Означення.

10. Яке слово називається узагальнювальним?
А. Слово, яке вказує па ознаку предмета.
Б. Слово, яке вжито в переносному значенні.
В. Слово, яке вказує на час або місце дії.
Г. Слово із загальним значенням щодо пере­лічуваних однорідних членів речення.

11. У якому реченні вжито звертання? (Розділові знаки пропущено.)
А. Я люблю тебе зимонько!
Б. Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.
В. Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.
Г. Мороз розмалював вікна химерними візе­рунками.

12. У якому реченні немає вставного сло­ва? (Розділові знаки пропущено.)
А. Сьогодні мабуть буде завірюха.
Б. Без сумніву весна колись переможе зиму.
В. Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.
Г. Погода на щастя видалася гарною.

Завдання 13-18 мають по п'ять варі­антів відповідей, із яких правильними є декілька. Виберіть правильні відповіді.

13. Які з названих понять є другорядними членами речення?
А. Звертання.
Б. Додаток.
В. Означення.
Г. Підмет.
Ґ. Обставина.

14. У яких реченнях є додаток?
А. Зима прийшла раптово, несподівано.
Б. Земля вкрита пухнастим снігом.
В. На нічному небі яскраво виблискують зорі.
Г. Пахне свіжою хвоєю.
Ґ. Не чути пташиних голосів у зимовому лісі.

15. Які твердження є правильними?
А. Однорідні члени належать до одного й того самого слова в реченні.
Б. Однорідними членами речення можуть бути тільки другорядні.
В. Однорідні члени речення відповідають на те саме запитання.
Г. Однорідні члени речення не утворюють сло­восполучення.
Ґ. Однорідні члени речення не залежать один від одного.

16. Коли між однорідними членами речен­ня ставиться кома?
А. Якщо вони не з'єднані сполучниками.
Б. Якщо вони з'єднані неповторюваним спо­лучником і або та (у значенні і).
В. Якщо вони з'єднані сполучниками а, але, та (у значенні але).
Г. Якщо вони з'єднані сполучниками бо, як, коли.
Ґ. Якщо вони з'єднані повторюваними сполуч­никами і, й, та (у значенні і), або, чи.

17.Які частини мови найчастіше виступа­ють узагальнювальними словами?
А. Займенники.
Б. Прийменники.
В. Частки.
Г. Дієслова.
Ґ. Прислівники.

18. У яких рядках правильно утворено форму кличного відмінка?
А. Україно, хлопче, козаче.
Б. Галю, Маріє, пані Тетяно.
В. Людмило, зима, поле.
Г. Хатинко, зоре вечірняя, земле.
Ґ. Наталія, матусю, донечка.

Завдання 19-22 передбачають устано­влення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між вставни­ми словами (сполученнями слів) та значен­нями, які вони виражають.
А. Вибачте, будь ласка, дозвольте.                                   
Б. Безперечно, справді, зви­чайно.                                          
В. Зрозумійте, уявіть собі, вірите.                                     
Г. На щастя, на диво, дивна річ.                                                  
                                                                                                          
 1. Упевненість.
2. Ставлення до ви­словлюваного.
3. Увічливість.
4. Джерело повідо­млення.
5. Привернення уваги.                                                                                    
20. Установіть відповідність між речення­ми та ускладнювальними елементами (розді­лові знаки пропущено).
А. Хуга хуртовина заметіль                                                                
слова-синоніми.                                                                                       
Б. Новий  рік без  сумніву найкраще свято.                                     
В. Я люблю тебе зимова казко.                                                                            
Г. Тепло й затишно на душі в різдвяний вечір.                                 

1. Речення із встав­ним словом.
2. Речення з одно­рідними означен­нями.
3. Речення із звер­танням.
4. Речення з одно­рідними обстави­нами.
5. Речення з одно­рідними  підмета­ми.

21. Установіть відповідність між виділе­ними словами в реченнях та їх синтаксични­ми функціями.
А. Віхола  землю  взяла  у свої  обійми.                                      1. Додаток.
Б. І тільки старенький дуб не   зрадів віхолі.                              2. Обставина.
В. На снігу видно заячі сліди.                                                        3. Присудок.
Г. Холод душі - це вічний сніг у серці.                                             4. Означення
                                                                                                        5. Підмет.
22. Установіть відповідність між членами речення та умовними позначеннями їх.
А. Присудок.                   1. -------------------------
Б. Додаток.                      2. ------------------------
В. Означення.                  3. ________
Г. Обставина.                   4. ---- . ---- . ---- . ---- .                                                               5. --- --- --- --- ---
Завдання 23-28 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.
23. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, перед ним ставиться...
24. Звертання - це ...
25. Вставні слова - це ...
26. Речення може ускладнюватися ...
27. За будовою звертання бувають ...
 При звертаннях вживаються такі роз­ділові знаки:…

Контрольна робота №4
Складні речення. Пряма мова. Діалог.
Завдання 1-12 мають по чотири ва­ріанти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виберіть правильну відповідь.
1. У якому рядку всі слова пишуться з м'я­ким знаком?
А. Мен..ший, сон..ця, радіс..т..
Б. Камін..чик, куз..ня, віл..но.
В. Їдал..ня, бат..ківс..кий, дон..ка.
Г. Промін.чик, піс..ня, знан..ня.

2.   У якому рядку в усіх словах на пропусків потрібно писати букву е?
А. Сид..ш, кле..ш, служ..ш.
Б. Перелаз..ш, пиша..шся. біж..ш.
В.Нос..ш, економ..ш, хоч..ш.
Г. Пиш..ш, каж..ш, клекоч..ш.

3.   У якому рядку всі слова потрібно писати з великої літери?
А. (В, в)елес, (Д, д)ніпро, (Р, р)іздво.
Б. (К, к)алина, (3, з)евс, (Ч, ч)орне (М, м)оре.
В. (К, к)нязь, (Ч, ч)ернігів, (У, у)країнський.
Г. (К, к)арпати, (К, конотопський, (Є, є)вропа.

4.   Яке речення відповідає характеристиці просте, односкладне, спонукальне?
А. Качина - символ України.
Б. Бережіть природу рідного краю.
В. Біля хати яскравіють мальви.
Г. Люблю жовтогарячі чорнобривці.

5.   Якими речення бувають за будовою?
       А. Ускладнені та неускладнені.
Б. Окличні та неокличні.
В. Прості та складні.
Г. Розповідні, питальні, спонукальні.


6.   Яке речення називається складним?

А. Яке має звертання та вставні слова.
Б. Яке має другорядні члени речення.
В. Яке має одну граматичну основу.
Г. Яке має дві чи більше граматичних основ.

7.   Яке з речень є складним?
А. Повертає соняшник свою голову до сонця та людей.
Б. Верба купає коси в річці, і сонце пестить їх.
В.Стелиться барвінок по землі й укриває її зе­леним килимом.
Г. Струнка тополя тягнеться до сонця, до ви­сокого неба.

8. У якому реченні правильно розставлене розділові знаки?
А. Могутній! Дніпро несе свої води, в Чорне море
Б. У повітрі пахне м'ятою, рутою, і липовим цвітом.
В.  Зі степу повіяло холодом, і на небі з'явились хмари.
Г. Кущ калини радо усміхається людям, і вабить до себе.

9.   Який розділовий знак ставиться після слів автора перед прямою мовою?
А. Тире.
Б. Кома.
В. Крапка з комою.
Г. Двокрапка.

10. Як називаються слова кожного спів­розмовника в діалозі?
А. Реплікою.
Б. Словами автора.
В. Прямою мовою.
Г. Звертанням.


11. Розмову скількох осіб передає діалог?
А. Однієї.
Б. Двох.
В. Трьох.
Г. Чотирьох.

12. Який розділ науки про мову вивчає складне речення, пряму мову та діалог?
А. Фонетика.
Б. Морфологія.
В. Синтаксис.
Г. Стилістика.

Завдання 13-16 мають по п'ять варі­антів відповідей, із яких правильними є декілька. Виберіть правильні відповіді.

13. Якими засобами зв'язку можуть поєд­нуватися частини складного речення?
А. Прийменниками у зв’язку з, до, біля.
Б. Сполучниками і, та, але, проте.
В. Частками хай, нехай, не, ані.
Г. Сполучними словами який, що, коли, де.
Ґ. Будь-якими службовими частинами мови.

14. Виберіть правильні твердження.
А. Прості речення мають одну граматичну основу.
Б. Прості речення в складному об'єднано між собою за змістом та інтонацією.
В. Між простими реченнями в складному ро­биться невелика пауза.
Г. Частини складного речення можуть поєднува­тися між собою безсполучниковим зв'язком.
Ґ. Частини складного речення можуть поєдну­ватися між собою частками.

15. Виберіть складні речення, у яких оби­дві частини є двоскладними.
А. Берізка приязно звертається до клена, а він мовчить.
Б. У золоті стоять дуби, проте вільхи вже без­листі.
В. Кущі калини й глоду виблискують і перели­ваються на сонці, їх ніби обсипано золотом.
Г. Зранку в лісі надзвичайна тиша, спокій роз­ливається кругом.
Ґ. Ягоди горобини вже достигли й полум'яно червоніють, аж очі вбирає.

16. Виберіть правильні твердження.
А. Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, перед реплікою ставиться тире.
Б. Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставиться двокрапка.
В. Слова автора після репліки записуються з великої літери.
Г. Важлива роль у діалогічному мовленні нале­жить інтонації.
Ґ. Слова автора після репліки записуються з малої літери.

Завдання 17-21 передбачають уста­новлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.

17. Установіть відповідність між схемами та реченнями (розділові знаки в реченнях пропущено).
А. Слова автора: "Пряма мова..."                                    
Б. "Пряма мова?" - слова автора.                       
В. Слова автора: "Пряма мова!"                        
Г. "Пряма мова", - слова автора.                       
                                                                            
1. Дівчина спитала А ви ба­чили лісових мавок?
 2. Оля захоплено вигукнула Як я люблю мальви!
 3. Чи любите ви пиріжки з калиною запитала бабуся.
4. Ми йдемо шукати цвіт па­пороті таємниче мовила Марійка.
5. Тихо шепочуть клени Як красиво навкруги...
18. Установіть відповідність між характе­ристикою речень та прикладами їх.
А. Складне речення зі сполучнико­вим зв'язком.               
Б. Складне речення з безсполучнико­вим зв'язком.           
В. Просте речення з однорідними чле­нами.                         
Г. Просте речення із звертанням.                                        
                                                                                                   
1. Пахне чебрецем і м'ятою в бабусиній хаті.
2. У житі розцвіли васильки, і все навколо засиніло.
3. З-під снігу вигулькнув пролісок,   верболіз   уже зацвів.
4. Лугова ромашко, ти така тендітна й красива.
5. Лісові дзвоники рясно зацвіли на галявині.

19. Установіть відповідність між початком прислів'я та його закінченням.
А. Красно говорить приятель, а...                             
Б. Тоді дорога успіш­на,  як...                                        
В. Мозок розумного знання здобуває, і...                  
Г. Ласкавий    погляд веселить серце,...                        
                                                                                                 
1. ...вухо мудрого шукає науки.
2. ...добра    новина    під­кріплює тіло.
3. ...правду  каже  неприятель.
 4. ...розмова потішна.
5. ...вовка зуби годують.
20. Установіть відповідність між склад­ним реченням та зазначеною кількістю час­тин у ньому (розділові знаки пропущено).
А. Синьо-синьо цвіте льон у полі і пташки                       1. Дві
пісні співають голосні.
Б. Цвітуть соняшники плетуться гар­бузи                         2. Три.
через тин достигає малина спіє смородина.
В. Схилилася верба над водою засму­тилася вільха            3. Чотири.
шепоче очерет тихо зітхає стара сосна і тільки
струмо­чок весело жебонить.                                                   4. П'ять.
Г. Я люблю коли цвіте липа а повітря пахне медом.        
                                                                                                          5. Шість.

21. Установіть відповідність між реченнями та ускладнювальними елементами (одно­рідними членам речення).
А. Любисток і м'ята рос­ли біля хати,  а кущ ка­лини пишався в саду.             
Б. Тихо в лісі, тільки сме­реки поскрипують і порушують спокій.
В. Весело й дзвінко ви­тьохкує соловей, і піс­ню його чути далеко.
Г. Білі й червоні мальви виглядали з-за тину,  а красоля заздрила їм.
                                                                                                           
1. У другій частині складного речення є однорідні присудки.
2. У першій частині складного речення є однорідні обставини.
3. У першій частині складного речення є однорідні означення.
4. У першій частині складного речення є однорідні підмети.
5. У другій частіші складного речення є однорідні додатки.

Завдання 22-25 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.                                                                                            
22.   Складне речення - це ...
23.   Діалог - це ...
24. Після слів автора перед прямою мовою ставимо...
25.  Пряму мову супроводжують ...



31. 01. 2018
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 11 клас
Тести - одна з найоптимальніших форм контролю навчальних досягнень учнів. Ґрунтов­на й системна робота з тестами на уроках сприяє підвищенню орфографічної й пунктуаційної грамотності, формуванню орфоепічних, граматичних, лексичних, стилістичних умінь і нави­чок. Тести також є проміжним етапом у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.
Особливістю пропонованих тестових завдань є використання внутрішньопредметних зв'язків. Складаючи тести, автори спиралися на рекомендації тестологів та власний багаторічний досвід викладання української мови в школі.
Завдання з української мови, подані в посібнику, можуть використовуватись як конт­рольні тестові роботи для учнів 5-6 класів.
Кожна контрольна тестова робота складається з чотирьох частин різного рівня складності.
Перший блок тестів передбачає вибір однієї правильної відповіді з-поміж чотирьох; другий - декількох правильних відповідей з-поміж п'яти; третій передбачає виконання завдань на встановлення відповідності між двома переліками, а четвертий є завданням відкритого типу.
Кожна правильна відповідь (1, 2 і 4 частини) оцінюється одним балом, а завдання на вста­новлення відповідності - чотирма балами. Учень, правильно виконавши контрольну роботу, максимально може набрати 40 балів. Пропонуємо таку шкалу оцінювання знань, умінь і на­вичок учнів:
 Контрольна робота № 1
Завдання 1-12 мають по чотири варі­анти відповідей, із яких лише одна є пра­вильною. Виділіть правильну відповідь.
1.   У якому рядку всі слова є іменниками?
А. Жовтень, жовтий, жовтіти, пожовклий.
Б. Вибір, запис, освітлення, голубінь.
В. Блакить, небеса, синіти, освітлювати.
Г. Осінь, восени, журавлі, зранку.

2.   У якому рядку всі іменники подаються у формі родового відмінка?
А. Степу, лісу, поля, майдану.
Б. Веселці, дубу, клену, березі.
В. Вишнею, кручею, небом, зорею.
Г. Зозуле, в'язом, погоди, вітру.

3. У якому рядку всі іменники чоловічого роду?
А. Радість, весна, фарба, розкіш.
Б. Біль, насип, рій, Дніпро.
В. Весло, ножиці, знання, листя.
Г. Клен, в'яз, Сибір, путь.

4.   У якому відмінку вжито виділений у ре­ченні іменник?
На землю тихо опустився вечір.
А. Родовому.
Б. Давальному.
В. Знахідному.
Г. Місцевому.

5.   У якому рядку всі слова є прикметниками?
А. Четвертий, сьомий, сотий, тисячний.
Б. Мій, твій, свій, наш.
В. Зелень, блакить, юнь, голубінь.
Г. Прохолодний, осінній, жовтогарячий, теплий.

6.   Укажіть продовження речення: при­кметники змінюються...
А. За числами й відмінками.
Б. За родами, числами й відмінками.
В. За часами, числами, родами.
Г. За особами, числами, родами.

7.   У якому рядку всі слова є числівниками?
А. П'ятірка, трійка, двійка, сотня.
Б. Подвоїти, потроїти, удесятерити, збільшити.

В.  По-друге, по-третє, вдвоє, вчетверо.

Г. Четверо, двоє, десятий, тисяча.

8. Виділіть прислівник, який пропущено в поданому реченні.
М'яко стелить, та ... спати.
А. Добре.
Б. Погано.
В. Твердо.
Г. Зручно.
       
9. У якому рядку всі слова є особовими займенниками?
А. Його, нею, нас, тобою.
Б. Ваш, їхній, весь, всякий.
В. Сьомий, оцей, мамин, батьків.
Г. Себе, хто, що, чий.

10. У якому рядку всі прислівники пи­шуться разом?
А. З/ранку, в/осени, в/літку, с/тиха.
Б. По/нашому, ген/ген, на/світанку, у/зимку.
В. Далеко/далеко, з/відусіль, з/низу, на/право.
Г. З/вечора, до/дому, на/щастя, по/літньому.

11.У якому рядку всі дієслова з не пишу­ться разом?
А. Не/виконати, не/написати, не/бути, не/вміти.
Б. Не/хотіти, не/дивитися, не/додивитися, не/знати.
В. Не/зрозуміти, не/забути, не/спитати, не/вка­зати.
Г. Не/навидіти, не/хтувати, не/добачати, не/до­їдати.

12. У якому рядку всі слова є прийменни­ками?
А. І, та, й,але.
Б. Поміж, біля, бо, щоб.
В. Між, над, під, згідно з.
Г. У, за, тому що, коли.

Завдання 13-18 мають по п'ять варіан­тів відповідей, із яких правильними є де­кілька. Виділіть правильні відповіді.

13. Які частини мови належать до само­стійних?
А. Іменник, прикметник.
Б. Сполучник, частка.
В. Дієслово, прислівник.
Г. Числівник, займенник.
Ґ. Вигук, прийменник.

14. Продовжіть твердження: дієслово змі­нюється за...
А. Часами.
Б. Числами.
В. Особами.
Г. Родами.
Ґ. Відмінками.

15. У яких рядках усі слова пишуться без апострофа?
А. Св..ято, тьм..яний, моркв..яний, р..ясний.
Б. Об..єм, В.ячеслав, сузір..я, матір..ю.
В. Зв..язок, пів..яблука, м..який, з..йомка.
 Г. Без..ядерний, В..їзд, Мурав..йов, люб..язно.
Ґ. Мавп..ячий, Св..ятослав, п..юре, б..юро.

16. У яких рядках усі слова пишуться з м'яким знаком?
А. Олівец.., знан..ня, лл..є, сілл..ю.
Б. Квітон..ка, зозул..ка, матін..ка, юн..ка.
В. Стрілец.., мал..ва, жал.., дон..чин.
Г. Сопіл..ці, рибал..ці, дивиш..ся, пісня.
Ґ. Різ..бяр, їдал..ня, сподіваються, дз..об.

17. У яких рядках усі слова є дієсловами першої дієвідміни?
А. Зробиш, говорю, садить, держиться.
Б. Пишеш, повіває, наберешся, сумує.
В. Ходиш, бачу, оголить, належить.
Г. Звітуєш, поважаю, збирають, оглядати.
Ґ. Читає, шаную, вкривається, пройтися.

18. У закінченнях яких прикметників по­трібно писати букву і?
А. Мудр.й людині, вчорашн..х уроків.
Б. У чіткій послідовності, струїш., тополі.
В. У нов..х зошитах, багат..м урожаєм.
Г. Широк..м полем, з весел..м настроєм.
Ґ. Українськ.. степи, у пташин..й зграї.

Завдання 19-23 передбачають устано­влення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, треба знайти відпо­відник, позначений цифрою.

19. Установіть відповідність між словами та частинами мови, до яких вони належать.
А. Там, попідвіконню, добре, навесні.                       1. Іменники.
Б. Семеро, троє, вісім, мільйон.                                         2. Прислівники.
В. Четвірка, трійка, отара, зграя.                                       3. Займенники.
Г. Дводенний, зелений, тризначний,                           4. Прикметники.
десятирічний.                                                                     5. Числівник

20. Установіть відповідність між формами іменників та відмінками.
1.    Родовий.
2. Давальний.
3. Орудний.
4. Місцевий.
5. Кличний.

А. Полем, житом.
Б. На листі, у місті.
В. Братам, батькам.
Г. Зозуле, мамо.

21. Установіть відповідність між частина­ми мови та їхніми функціями.
А. Слугує для зв'язку речень і слів.                                                                    
Б. Називає кількість предметів або порядок  їх при лічбі.                       
В. Слугує для зв'язку слів.                                                                               
Г. Називає різні ознаки дії.                                                                                       

1.  Прийменник.
2.  Прислівник.
3. Сполучник.
4. Займенник.
5. Числівник.   
                                             
22. Установіть відповідність між власни­ми назвами та тематичними групами їх.
А. Закарпаття.                                          1. Власні імена людей.
Б. Оксана.                                                  2. Географічні назви.
В. Біблія.                                               3. Позначення предметів духовної культури.
Г. "Антей" (літак).                                      4. Позначення предметів матеріальної                                                                                     культури.
                                    5. Назви періодичних видань.

23. Установіть відповідність між початком прислів'я та закінченням.
1. ...те на язиці.
2....у книзі знайду.
3....ніж у чужій стрісі.
4....не так світить сон це.
5....як соловей без пісні.

А. У чужій сторонці...
Б. Що на думці...
В. Де розумом не дійду...
Г. Пташині краще в лісі...

Завдання 24-25 передбачають форму­лювання доповнень до поданих початків речень.

24. Прикметник - це ...
25. Незмінною самостійною частиною мо­ви є...

Готуємось до ЗНО 2018
ТЕМА 1
Фонетика  – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови. 
Звуків   в українській мові є 38:
- голосні [а о у е и і];
- приголосні.
Приголосні розрізняють:
дзвінкі: сонорні [л м н в р й]; власне дзвінкі [б д з д дз дж г ґ];
глухі [п ф т ц с  ч ш к х].

Приголосні бувають тверді (тато [тато]), м’які (п’ять [пйат']. М’якість (пом’якшення) приголосних звуків позначається м’яким знаком (ь) та буквами і, я, ю, є.

Вимова приголосних
    Сонорні приголосні завжди вимовляються чітко: дим, рів, сон, гай, гурт

   Дзвінкі приголосні завжди вимовляються дзвінко:
- в кінці слова: гриб, плід, вуз, міг;
- перед глухими: казка, рибка, везти, дужка, могти.

Увага: при неправильній вимові дзвінких приголосних змінюється значення слова: гриб і грип; казка і каска.

Виняток:
звук [г] у словах легко, вогко, нігті кігті, дьогтю, дігтяр і в похідних вимовляється як [х]
                            [лехко  вохко  ніхті   кіхті]

      Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до дзвінких: боротьба [бород׳ба],  просьба [проз׳ба].

ЗВЕРНУТИ УВАГУ: коли аналізуємо дзвінкі й глухі приголосні звуки в слові, то звертаємо увагу не на букву, а саме на звук.

Наприклад, розглядаємо слово отже. У цьому слові тільки дзвінкі звуки, бо фонетичний запис такий: [одже].  
У слові боротьба всі приголосні звуки дзвінкі [бород'ба]: дзвінкий б уподібнив глухий т до дзвінкого д.

Український алфавіт

Усі букви, розташовані в певному порядку, називаються алфавітом (абеткою, азбукою).
У сучасному українському алфавіті 33 букви: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Голосних букв – 10, приголосних – 22; ь.

Співвідношення звуків і букв 
В українській мові букви не завжди відповідають певним звукам:
-                    для звуків [дж] і [дз] нема окремих букв. Їх позначають буквосполученням дж і дз;
вони позначають один нероздільний звук, якщо входять до складу кореня: джміль [джміл], дзвін [дзвін];  
-       два звуки дж і дз позначають тоді, коли д належить до префікса, а ж, з – до кореня: від-жати, від-значити;                            
-                     букви щ та ї завжди позначають два звуки - [шч] і [йі]: щука [шчука], їжак [йіжак]; щастя, щирий, хрящ, пращур; переїзд, країна, мурав’ї;

-                    букви я, ю, є позначають два звуки у таких випадках:
* на початку слова: яма [йама];
* після голосної (на початку  складу): со-я [сойа];
* після апострофа: п’ять [пйат'];
* після м’якого знака: портьєра [порт'йера];
-         безпосередньо після приголосних я, ю, є позначають один звук [а, у, е] і м’якість попереднього приголосного Толя [тол'а]; малятко [мал'атко]

-         м’який знак -ь-  звука не позначає;

-         подовжені букви позначають один подовжений звук колосся [колос':а].

Увага! Якщо я, ю, є стоять у позиції, що позначають два звуки, або в слово є буква ї, то у слові обов’язково присутній звук [й].
Знання цього допоможе знайти правильну відповідь, наприклад, у такому тесті:
Звук [й] є в кожному слові:
а) ювілей, літній, в’єтнамець, узлісся;
б) буря, кальцій, мрія, єдність;
в) ярус, лінія, юність, боєць.


Склад. Складоподіл. Наголос. Перенос
Склад – частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря (книж-ка, О-де-са). У слові стільки складів, скільки голосних звуків. Склади бувають: наголошені і ненаголошені; прикриті – ті, що починаються на приголосний (твір), неприкриті – ті, що починаються на голосний (Одеса); закриті – ті, що закінчуються на приголосний (твір), відкриті – ті, що закінчуються на голосний (ра-ма).
Наголос – це виділення силою голосу певного складу в слові. Здебільшого слово має один наголос. В українській мові наголос динамічний (силою голосу виділяється певний склад); рухомий (може переміщуватися зі зміною слова: кни'жка – книжки'); вільний (наголошувані можуть бути різні за порядком склади: мі'сяць, щедрі'вка, огіро'к). Деякі слова мають подвійний наголос: ба'йду'же, за'вжди', ко'ри'сний, ма'б'уть, по'ми'лки, про'сти'й, та'кож
Слова з рядка в рядок переносяться, як правило, по складах пе-ре-мо-га.
Переносити з рядка в рядок не можна:
-          розривати дж, дз, якщо вони становлять один звук: хо-джу, гу-дзик АЛЕ під-живити, над-звичайний;
-          відокремлювати апостроф і м’який знак від попередньої літери: низь-ко, бур’-ян;
-          одну букву залишати в рядку або переносити в наступний рядок: ака-демія, око, шия; шести-гранний;
-          розривати абревіатури: МАН, МАГАТЕ, ЛАЗ-106;
-          розривати ініціали від прізвища: Т.Г.Шев-ченко, П.Гна-тюк;
-          відривати назви мір від цифр:
1917 р., 150 га, 25 см3 ; також 7-й, 9-го, 10-му;
-          розривати умовні скорочення: вид-во, і т.п., і т.ін.;
-          переносити в наступний рядок розділові знаки, крім тире. 
МОЖНА переносити: жи-ття, жит-тя; пта-ство, птас-тво, птаст-во; се-стра, сес-тра  сест-ра.

ТРАНСКРИПЦІЯ

  1. Велика буква в транскрипції не пишеться.

  1. Наголос позначається рискою над голосним наголошеним звуком  [сеило].

  1. М’якість приголосного позначається скісною рискою праворуч   [н'], [с'], [л']      [стан']
            М’якими можуть бути  д, т, з, с, ц, л, н (тобто ті, після яких пишеться м’який знак).

  1. Пом’якшення приголосного позначається апострофом вгорі праворуч: [р’]  [р’ічка]
Пом’якшуються ті приголосні, після яких в українській мові не пишеться м’який знак:
                                        ж, ч, ш, б, п, в, ф, м, р, г, ґ

  1.  [еи], [ие] у ненаголошених складах: село - [сеило];    
 [оу] перед наголошеними складами з «У» та «І»: голубка  [гоу лубка],  ходімо [хоу дімо]

  1. Якщо дж і дз позначають один звук, то об’єднуються кришечкою: джаз [джаз]

  1. Подовжений м’який приголосний позначається двокрапкою: [н:], [с:], [ж:]  життя [жиет:а]
                                              
Чергування голосних звуків
В українській мові поширене явище чергування голосних звуків.

У дієсловах  е змінюється на и перед складом з -а- :
беру – збирати, вмерти – вмирати; стелити – застилати, клену – проклинати.                                                                                                                                                   
 Написання е, и перевіряємо наголосом: весна – весни , далеч – далекий, великий – велич
Пишемо е, якщо при змінюванні неясний звук випадає: серпень – серпня, палець – пальця, справедливий – правда.                                                                                                                     
е, о у відкритому складі чергується з і у закритому складі: осені – осінь; каменя – камінь; стола – стіл.
Пишемо е в сполучення -ере-, -еле- : перейти, пелехатий.
Пишемо и у сполуках -ри-, -ли- :бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, кривавий, глитати.
Пишемо о у сполуках -оро-, -оло- : порох, волос.

Е // О після шиплячих та й
Після шиплячих та й пишемо е перед шиплячими та м’якими приголосними: увечері, баєчка /байечка/, стежечка. 
Після шиплячих та й пишемо о перед твердими приголосними: вечором, стежок, байок, шостий, чотири, човен.

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків

г//з//ж       нога – нозі - ніжка              смуга – на смузі, смужка.
к//ц//ч      рука – руці - ручка            щука – щуці, щучка.
х//с//ш//    вухо – у вусі – вушко      муха – мусі, мушка.
д//дж         сидіти – сиджу
т//ч            летіти – лечу                                                          
л//бл         любити - люблю
ст//щ         мостити – мощу                                                     
л//вл         ловити - ловлю


ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ДОДАВАННІ СУФІКСІВ –СЬК, –СТВ

ЗВЕРНИ УВАГУ на середню літеру. Саме на неї проходить зміна
1.      г,з,ж + -ськ, - ств- = -зьк, -зтв
 Кривий Ріг – криворізький, Кавказ – кавказький,
       Запоріжжя – запорізький;
      убогий – убозтво, боягуз – боягузтво.           
      Кременчук – кременчуцький, Вінниця – вінницький,
      Гадяч – гадяцький;
      козак – козацтво, ткач – ткацтво, молодець – молодецтво.
3.      х,с,ш + -ськ, -ств- = -ськ, -ств
      чех – чеський, Черкаси – черкаський, Сиваш – сиваський,
      птах – птаство, товариш – товариство.

АЛЕ: в словах іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський.

Якщо перед  -к- стоїть приголосна буква, то при творенні прикметника на  -ськ  -к- випадає:
П’ятихатки –п’ятихатський, Чукотка – чукотський, Димерка – димерський.


Чергування у-в, і-й
    Українська мова уникає насамперед збігів голосних, а потім збігів приголосних. Це один із основних законів милозвучності української мови – евфемізму.
Цьому служить передусім чергування у-в, і-й: був у мене, була в мене, він і вона, море й степ.
За допомогою цього чергування українська мова усуває насамперед збіг голосних: вірю в справедливість, острів в океані (а не: “у океані”), був в Умані (а не: “у Умані”); дощ не йде,
наші вчителі.
          Потім усувається збіг приголосних: острів у морі, вірять у справедливість, був у Житомирі, наш учитель, степ і море, дощ іде.
На початку речення перед голосними вживаємо в (В армії), перед приголосними – у (У Римі).
Після розділового знака робиться пауза (вона сприймається, як приголосний звук) і завжди пишеться у чи і: Двері скрипнули, у кімнату ввійшов немолодий вже чоловік. Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми  будемо з нею.
 УВАГА! При зіставленні або протиставленні понять вживається і: червоне і чорне, війна і мир. Також і вживається, якщо слово починається з й, я, ю, є, ї: Ольга і Йосип.                                                       
  УВАГА! Перед в, ф вживається тільки у, навіть якщо попередній звук голосний: побачила у вікні, зміни у функціонуванні. Тільки у вживається перед сполученнями приголосних св, зв, тв, хв, льф, сф, цв (тобто, якщо друга буква в слова в чи ф): записала у своєму щоденнику, дерева у цвітінні.
М'ЯКИЙ ЗНАК

М’який знак ставиться:
-          в кінці слова після м’яких д,т,з,с,ц,л,н: молодь, п’ять, мазь, звідкілясь, міць, жаль, кінь;

-          в дієсловах на -ться: сміється, будуються;

-          у середині слова після м’яких д,т,з,с,ц,л,н перед твердими нешиплячими приголосними: їдьте, боротьба, товариський, козацький, ненька;

-          після л перед перед м’яким приголосним: читальня, гуцульський.

У похідних словах м’який знак ставиться залежно від того, чи в початковому слові був м’який знак чи його не було: ненька – неньчин, Танька – Таньчин, Зінька – Зіньчин,   Галка – Галчин,
 голка – голці, рибалка – рибалці
М’який знак не ставиться: 

-          після приголосних (крім л) перед м’якими приголосними і шиплячими: свято, дзвякнути, сніг, велетенський, кінський, безбатченко, промінчик, кінчик;

-          після губних, шиплячих та р в кінці слова і перед наступним приголосним: кров, сім, ідеш, повір, облич, роздоріж, зір; поставмо, насипмо, гіркий, чотирма (але чотирьох), ларки (але ларьок).  
ВИНЯТОК: Горький.

У словах іншомовного походження м’який знак пишемо:
-          після д,т,з,с,ц,л,н перед я, ю,є, ї, йо: адью, ательє, мільйон;
-          відповідно до вимови псля л перед приголосним: фільм, Нельсон АЛЕ: залп, катафалк;
-          відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Рафаель АЛЕ: бал, метал, рулон, шприц.
НЕ пишемо м’який знак перед  я, ю, якщо вони мом’якшують приголосний: малярія, дюна, нюанс, ілюзія, тюль, Дюма.
АПОСТРОФ
Апостроф ставиться
після б,п,в, м,ф, перед я,ю,є,ї:
-          на початку кореня: в’язка, зв’язка, п’ять, м’який, розм’якнути, п’є;
-          якщо перед б,п,в,м,ф стоїть голосний: здоров’я, риб’ячий, солов’ї;
-           якщо перед б,п,в,м,ф стоїть р: черв’як, сурм’яний, арф’яр;
-          після твердого р: бур’ян, сузір’я, кар’єр, матір’ю;
-          після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед я,ю,є,ї: від’ємний, під’юдити, роз’єднати, без’ядерний, з’їзд, між’ярусний, перед’ювілейний;
-          після пів- перед я,ю,є,ї в загальних назвах: пів’ящика, пів’яблука (АЛЕ у власних назвах апостроф не ставиться; пів-Ялти, пів-Європи);
-          після к у слові Лукян і в похідних від нього:
Лукяненко, Лукянчук,
Апостроф не ставиться: 

-          якщо перед б,п,в,м,ф стоїть приголосний, крім р: свято, цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний.

-          після м’якого р перед я,ю,є,ї: буряк, зоря, гарячий, рюкзак.

Апостроф в іншомовних словах
ПИШЕМО
- після приголосних б,п,в,м,ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я,ю,є,ї: комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, Монтеск’є, Фур’є;
-після префікса, що закінчується на приголосний: ад’ютант, ін’єкція;
-після скорочення Д та О: Д’Арк, О’Генрі     

НЕ ПИШЕМО
- перд йо: курйоз, серйозний;
-коля я,ю позначають пом’якшення попереднього приголосного: бязЬ, бюджет, бюро, кювет, Гюго, Мюллер.  
Подвоєння букв
Подвоєння приголосних відбувається внаслідок:
1) подовження
Подовжуються м`які приголосні,
якщо вони стоять між двома голосними:
-          в іменниках середнього роду: знаряддя, колосся, знання, АЛЕ в назвах молодих тварин подовження немає: теля, порося, гуся, щеня;
-          в О.в. однини іменників жіночого роду, що закінчуються на приголосний: тінь-тінню, подорож – подорожжю, туш – тушшю
              АЛЕ тюль-тюлем, біль – болем, душ – душем, бо це іменники чоловічого роду;
-          у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню;  у дієслові ллю; у похідних: життя – життєвий, життєрадісний; суддя – суддівство, сіддівський.
2) збігу
Збігаються однакові приголосні
у таких випадках:
-          префікс закінчується, корінь починається однаковими приголосними: оббити, віддати, беззвучний;
      піввідра;
-          корінь закінчується, суфікс починається: законний, годинник, розрісся;

-          частини складних слів мають однакові приголосні: юннат (юний натураліст), страйкком (страйковий комітет) 
У наголошених суфіксах –анн-, -янн-,  -енн-, що передають перебільшену міру пишеться –нн-: несказанний,  незрівнянний, здоровенний;
а ТАКОЖ у словах: старанний, притаманний, захланний.

ЗАПАМ’ЯТАТИ: бовваніти, ссати, лляний, овва, ввесь; священний (хоч священик), огненний, благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний. 

Подвоєння в іншомовних словах
   У власних іншомовних назвах відбувається подвоєння приголосних, воно зберігається і в похідних від них:: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абессінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа,   Міссісіпі, Апенніни, Діккенс, Шиллер, Лонгфелло, Торрічелі, Кассандра, Одіссей.
 А Л Е: Гавана, Вашингтон, Касабланка, Бразилія, Магадаскар.

   У загальних назвах подвоєння немає: колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, інтермецо, беладона.

    ВИНЯТКИ: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла (укр.дієслово була), брутто, нетто, мотто, мірра (укр.іменник міра); контрреволюція, ірраціональний, імміграція (хоча еміграція, емігрант), сюрреалізм.

    В іменах, які українізувалися, приголосні не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Інеса.
А Л Е зберігається подвоєння: Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна.


Написання слів іншомовного походження
              В іншомовних словах и пишеться за правилом дев’ятки: після д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р
                                                        (Де ти з’їси цю чашу жиру)
                        директор, інститут, позиція, таксист, цифра шифер, режим, коридор.

       Як виняток, и пишеться після інших букв: бинт, вимпел, графин, кипарис, кит, мигдаль, миля, скипидар, спирт, шпиталь, графин, кисет; у словах, запозичених із східних мов: башкир, калмик, киргиз, кизил, кинджал, кисет, кишлак.

        Запам’ятай! У словах декада, делегат, демократія після д пишемо е.

ПИШЕМО И
- в основах власних іншомовних назв (географічні назви і прізвища) після шиплячих   та ц перед приголосним:
Чингісхан, Цицерон, Шиллер, Вашингтон, Чикаго, Алжир, Вірджинія.
- у географічних назвах після р,д,т перед приголосним, крім й: Великобританія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет, Аргентина, Ватикан;
-у кінцевих сполученнях -ида-, -ика-: Антарктида, Колхида, Америка, Мексика, Корсика;
-у назвах Єгипет, Вифлеєм, Єрусалим, Сирія, Сицилія, Пакистан, Китай, Бразилія.

ПИШЕМО І
-перед голосними та й: ажіотаж, нотаріус, аварійний, Ріо-де-Жанейро, Греція;
- в кінці незмінюваних слів: журі, жалюзі, Чіатурі, Сочі
-після губних м,в,п,б,ф, після сонорних н,л, після г,к,х:
       вітамін, ліцензія, гірлянда, кіно, хімік, Бірма, Ніца, Гіндукуш, Хібіни, Кіплінг;
-у географічних назвах також після з,с: Сімферополь, Сідней, Зімбабве;
-у прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме, Сінклер, Філдінг.
Уподібнення приголосних
Часто одні приголосні звуки уподібнюються іншим.
Це може відбуватися і у вимові, і на письмі або тільки у вимові.  
Уподібнення у вимові
У присвійних прикметниках Параска – Парасчин /парашчин/, Мотузка – Мотузчин/мотужчин/.

       Уподібнення у вимові проходить в префіксах роз- без- перед к, п, т, х;  ж, ч, ш, с. На письмі ці префікси завжди пишуться з буквою з:
розкзати [росказати], розпитати [роспитати], безпечний [беспечний],
розжувати [рож:увати], безшумний [бежшумний], розсунути [рос:унути].
  
Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до дзвінких (уподібнення за дзвінкістю): боротьба [бород׳ба],  
просьба [проз׳ба].

Приголосні перед наступним м’яким приголосним стають м’якими (уподібнення за мякістю): [д׳н׳і], [с׳т׳іл].
                                                                                                         
Звук [г] у словах легко, вогко, нігті кігті, дьогтю, дігтяр і в похідних уподібнюється до [х]: [лехко  вохко н'іхті  к'іхті]
                                            
Уподібнення на письмі

     Префікс з- перед к, п, т, х, ф змінюється на с- (уподібнення за глухістю): сказати, спитати, стати, сховати, сфотографувати
           
                                                         
Спрощення в групах приголосних

І у вимові, і не письмі відбуваються спрощення в групах приголосних:
стн – сн: честь – чесний, пристрасть – пристрасний, область – обласний;

стл – сл: щастя – щасливий, користь – безкорисливий

ВИНЯТКИ:   кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний,  шістнадцять,  шістдесят, контрастний, баластний, форпостний, компостний.

скн – сн: тиск – тиснути; АЛЕ немає спрощення у словах: випускний, пропускний, рискнути, вискнути, тоскно, скнара, скніти, брязкнути. 
                                                           
зкн – зн: блиск – блиснути; ждн – жн: тиждень – тижня, тижневий;
здн – зн: проїзд – проїзний, виїзний, під’їзний;
рдц – рц: серце (сердечний).

Тільки у вимові відбувається спрощення в групах приголосних
стц, стч:
невістка – невістці [невіс'ц'і], невістчин [невішчин], хустка – у хустці [хус'ц'і];

 стськ, нтськ, нтств:
турист – туристський [турис'кий],
студент – студентський, студентство [студенс'кий], [студенство]

Правопис префіксів  
1.      Префікси роз-, без- завжди пишуться з буквою з: розпитати, безпечний. Їх правопис не залежить від вимови: розписка [росписка], розсада [росада], розжарити [рожарити].

2.      Префікс з- перед к,п,т,х,ф змінюється на с-: сказати, спитати, стерти, сховати, сформувати.

3.      Префікс зі- пишеться перед приголосним: зіставити, зіп’ястися

4.      Префікс пре- пишемо в словах, що вказують на перебільшену міру, якщо його можна замінити словом “дуже”: предобрий (дуже добрий), превеликий (дуже великий), прекрасний (дуже красний, тобто гарний).
      Префікс пре- пишемо також у словах презирство, презирливий, преподобний, превелебний,
                                                                    преосвященний, престол.
      Треба мати на увазі, що пре- виступає також на початку ряду іншомовних слів: преамбула, превентивний, президент, президія, прелюдія, прем’єра, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претендент, претензія, префект, преферанс, прецендент.
5.      Префікс при- пишемо в усіх інших випадках (природа, прикраса, признатися, примудритися), а також у словах, що означають неповноту дії (прихилити, прикрити, прилягти), наближення (прийти, принести, привезти), приєднання (приклеїти, прибити, прикласти).

6.       Префікс прі- пишемо в словах: прізвище, прізвисько, прірва.


Велика літера
З великої букви пишуться:
 1) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах людей: громадянин Григорій Петрович Куценко, письменник Іван Семенович Hечуй-Левицький, Леся Українка, Каменяр (про І.Франка), князь Ярослав Мудрий; присвійні прикметники, утворені від власних назв людей: Шевченків “Заповіт”, Франкові “Каменярі”, Михайлова книжка, Ольжин брат;
2) власніі назви міфологічних істот, персонажів творів: бог Перун, Дажбог, Зевс, Юпітер, Антей, Дід Мороз, Баба Яга Костяна Нога, Червона Шапочка, Вовк, Мальований Стовп, Мавка, Лісовик, Перелесник, Доля;
3) у кличках тварин: кінь Орлик, корова Ряба, собака Буян, собака Білий Бім Чорне Вухо, кіт Жовте Око;
4) у власних астрономічних, географічних і топонімічних назвах: сузір’я Велика Ведмедиця (народна назва: Великий Віз), галактика Молочний Шлях (народна назва: Чумацький Шлях), галактика Велика Магелланова Хмара, Полярна зірка, Море Спокою (на поверхні Місяця), Європа, Волино-Подільська височина, гори Карпати, Лиса гора, Чорне море, Причорномор’я, острів Зміїний, озеро Світязь, місцевість Пуща-Водиця, заповідник Біловезька Пуща, Голосіївський ліс;
5) у назвах держав, територій, населених пунктів, вулиць, будівель тощо: Україна, Українська Народна Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Польща, Російська Федерація, Далекий Схід, Зелений Клин, Київська область, Ставищенський район, місто Біла Церква, село Гостра Могила, село Нове Село, майдан Незалежності, Софійська площа, вулиця Ярославів Вал, вулиця Добрий Шлях, бульвар Академіка Вернадського, Кловський узвіз, житловий масив Микільська Слобідка, Золоті ворота, Андріївська церква, Маріїнський палац; у словах Батьківщина, Вітчизна, якщо ці назви рівнозначні слову Україна;

6) у назвах найвищих державних установ України та міжнародних організацій: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Центральна Рада, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки;

7) у назвах релігійних понять та богослужбових книг: Бог, Божа Мати, Син Божий, Святий Дух, Страшний Суд, Біблія, Євангелія, Коран.

З великої букви пишеться тільки перше слово:
1) у назвах різних установ, закладів, громадських і політичних організацій: Міністерство освіти і науки, Національний банк України, Національна академія наук України, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків України, Державна телерадіомовна компанія України, Київська міська державна адміністрація, Національна спілка письменників України, Національна опера України, Київська середня школа № 189, Українська республіканська партія, Всеукраїнське товариство "Просвіта” ім. Тараса Шевченка;
2) у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООH, Міністр освіти і науки України;
3) у назвах історичних подій, свят, знаменних дат, постів тощо: Велика французька революція, епоха Відродження, Хмельниччина, Руїна, Семирічна війна, Друга світова війна, День незалежності України, День злуки, Великдень, Різдво, Покрова, Зелені свята, Великий піст, Спасівка, Масниця тощо;
4) у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Акт проголошення незалежності України, Конституція України, Декларація прав людини, Версальський мир, Ялтинська конференція;
5) у назвах, що беруться в лапки: повість “Тіні  забутих предків”, кінофільм “Камінний хрест”, газета “Українська газета”, літопис “Повість врем’яних літ”, збірник законів “Руська правда”, медаль “За бойові заслуги”, станція метро “Контрактова площа”, готель “Золотий колос”, вино “Перлина степу”, цукерки “Пташине молоко”, компанія “Дженерал моторс”, торговий дім “Зимовий сад”; у подвійних назвах з великої букви пишеться також перше слово другої назви: повість “Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє — тьма”, газета “Дейлі телеграф енд Морнінг пост”.
Проте з малої букви пишуться:
1) частки в прізвищах, іменах, географічних назвах іншомовного походження: Шарль де Голль, Ульріх фон Гуттен, Hур ен Дін, Па-де-Кале, Фон-дю-Лак, Франкфурт-на-Майні;
2) імена, прізвища людей, географічні назви, що вживаються як загальні назви: рентген, дизель, макінтош, галіфе, донжуан, йоркшир, бостон, свалява;
3) присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах: аріаднина нитка, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, прокрустове ложе, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль;
4) прикметники на -ський, утворені від власних назв, якщо вони не входять до якоїсь іншої власної назви: шевченківські традиції (але: Шевченківська премія), шекспірівський стиль, езопівська мова, київські вулиці (але: Київська область), петриківський розпис, опішнянська декоративна кераміка.


Правопис склданих слів                                                                                                                                                
РАЗОМ пишуться складні слова, якщо вони утворені під підрядних словосполучень (від одного слова можна поставити питання до другого слова). Між ними не можна поставити сполучний і:
                                                           
будова (яка?) нова – новобудова; сніг (який?) білий – білосніжний; ходить (де?) всюди – всюдихід;
будує (що?) машини – машинобудівний; бетон (який?)  із залізом – залізобетонний;
зелений (як надовго?) вічно – вічнозелений, перекоти (куди) через поле – перекотиполе.

Через ДЕФІС пишуться складні слова утворені від сурядних словосполучень (коли не ставиться питання від слово до слова). Між ними можна поставити сполучник і: робітний і селянський – робітничо-селянський;  машинний і тракторний – машинно-тракторний; людина і день – людино-день.

    РАЗОМ пишуться складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу:
Північнокримський канал, Південнокитайське море, Західносибірська низовина.

Через ДЕФІС пишуться загальні назви, що вказують на сторони світу: північний і східний –
                                                                                                                        північно-східний;
Пишуться ЧЕРЕЗ ДЕФІС слова: свят-вечір, дівич-вечір, буй-тур, зелен-сад.

УВАГА! Якщо перша частина складного прикметника – прислівник, то він може і разом, і окремо (це залежить від того,  наскільки прислівник має більше чи менше значення): давновідомий і давно відомий;                                                        вищезазначений і вище зазначений.

Через ДЕФІС пишуться відтінки кольорів і смаку: темно-зелений, ніжно-рожевий, сніжно-білий; кисло-солодкий; гіркувато-солодкий
                                                                                     
ВИНЯТКИ: слова, що пишуться разом: жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий,
                                                             хитромудрий, зловорожий.

Через ДЕФІС пишуться складні слова, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: білий-білий, один-однісінький, рано-вранці, тишком-нишком, вряди-годи, без кінця-краю, більш-менш, видимо-невидимо, година-дві, день-два, сам-один, один-єдиний.

А Л Е якщо повторюється те саме слово в різних відмінках чи формах, то таке сполучення пишеться ОКРЕМО:
           кінець кінцем (називний+орудний відмінки), одним один (орудний + називний відмінки),
           нога в ногу, раз у раз (називний + знахідний відмінки).

Через ДЕФІС пишуться такі складні слова іншомовного походження, як блок-схема, вакуум-аппарат, прем’єр-міністр, віце-президент, генерал-майор, унтер-офіцер, соціал-демократ, пап’ємаше, яхт-клуб тощо.

РАЗОМ пишуться слова з такими загальновживаними початковими частинами, як аві-, авто-,
аеро-, гідро-, електро-, кінео-, мікро-, радіо, стерео-, теле-, фото-: авіабаза, аерофлот, гідромеханік, радіоцентр, фотоелемент, стереоапарат, автомобіль, телефон, мікроелемент.

ПРАВОПИС СЛІВ З НАПІВ-  ПІВ-

РАЗОМ
Із загальновживаними словами:
напіввідкритий, півкіломентра, піввідра, піваркуша

ЧЕРЕЗ ДЕФІС
З власними назвами:
пів-України, пів-Києва, пів-Європи, пів-Криму

З АПОСТРОФОМ
Після напів-, пів- перед я,ю,є,ї у загальновживаних словах:
пів’яблука, пів’юрти

ОКРЕМО
Лише в зворотах типу:
пів на третю, пів до восьмої, о пів на шосту.


САМОПЕРЕВІРКА 
ТЕМА 1
 ВАРІАНТ   І

1. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на другому складі.
    А. Авжеж, аякже, мовбито, немовби, начебто.
    Б. Водночас, іржавіти, мережа, навчання, петля.
    В. Абихто, якийсь, що-небудь, самий, декілька.
    Г. Парчевий, емалевий, рядковий, фаянсовий, подруга.
    Д. Страшний, завидний, каламутний, голчаний, шершавий.

2. Визначте рядок, у якому літери Я,Ю,Є в усіх словах позначають два звуки.
    А. Ін’єкція, Євангеліє, сузір’я, юнак, шістнадцять.
    Б. Мякий, юрба, який-небудь, прядка, пєса.
    В. Барельєф, юшка, півонія, єдність, безхліб’я.
    Г. Юннат, крюк, розятрити, створює, Єгипет.
    Д. Палає, воззєднання, паяц, любовю, порядок.

3. Визначте рядок, у якому буквосполучення ДЖ,ДЗ в усіх словах передають один звук.
    А. Джміль, підживити, джентльмен, дзвонар, дзеленчання.
    Б. Віддзвеніти, джмелиний, дзьобати, дзига, віджати.
    В. Відзвучати, піджарювати, дзюркотливий, джин, дзуськи.
    Г. Подзвонити, джинси, дзенькіт, віддзеркалити, джем.
    Д. Піджак, підземелля, подзьобаний, джгутик, дзижчати.

4. Визначте рядок, у якому всі слова записано в алфавітному порядку.
    А. Підтримка, піраміда, підняття, плетиво, поблизу.
    Б. Пломбувати, побережжя, привселюдно, придбання, прибулець.
    В. Паливо, педагогіка, перевибори, протест, пропис.
    Г. Порожнеча, посібник, премєра, привязь, прихід.
    Д. Підківка, пінитися, пір’ячко, підсвідомість, пішохід.

5. Виберіть правильне твердження: „Орфоепія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає
    А. сукупність правил про літературну  вимову.”
    Б. сукупність правил про звуки мови та їх літературну вимову.”
    В. сукупність правил про звуки мови та їх передачу на письмі.”
    Г. сукупність правил про літературну вимову та її передачу на письмі.”
    Д. сукупність правил про правильне звучання та написання слів.”

6. Визначте рядок, у якому в усіх словах однакова кількість звуків і букв.
    А. Кущ, віджити, яблуко, б’ють, сьогодні.
    Б. Надзвичайний, щось, ключ, їдуть, приятель.
    В. Існує, зустрілися, пуп’янок, їстівний, синє.
    Г. Сьогодні, надземний, дзьоб, подзвонять, щось.
    Д. Піджак, плющ, сіллю, бюлетень, їдуть.

7. У якому рядку всі прізвища розташовані в алфавітному порядку?
    А. Михеєв, Мицкевич, Мичко, Мищак, Мишенко.
    Б. Михеєв, Мицкевич, Мичко, Мишенко, Мищак.
    В. Мицкевич, Мичко, Михеєв, Мищак, Мишенко.
    Г. Михеєв, Мичко, Мицкевич, Мишенко Мищак.
    Д. Мицкевич, Мичко, Мишенко, Мищак, Михеєв.

8. Сукупність букв, прийнятих у певній писемності і розташованих у певному порядку, називається:
    А. Графіка.
    Б. Орфографія.
    В. Орфоепія.
    Г. Склад слова.
    Д. Алфавіт.

9. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на першому складі.
    А. Грузнути, віхолити, ворожити, приклеїти, морозити.
    Б. Корчити, креслити, лагодити, сердити, миршавіти.
    В. Ябедничати, звати, плакати, шарахати, свідчити.
    Г. Стьобати, чахнути, маслити, ранити, отаборити.
    Д. Меркнути, мовкнути, мякнути, вгрузнути, сьорбнути.

  10. У якому варіанті правильно передано вимову слова БОРЕШСЯ?
    А.[бо`реис].
    Б. [бо`рис': а].
    В. [бо`решс'а].
    Г. [бо`реис':а].
    Д. [бо`реис'а].

11. Визначте слова, вимову яких передано неправильно.
    А. Тітчин [т'і`ч:иен].
    Б.  Шістсот [шіс:о`т].
    В. Боротьба [бород'ба`].
    Г. Зшиток [зши`ток].
    Д. Щирість [шчи`р'іст'].

12. У кожному  рядку виявіть слово, у якому не відбувається чергування голосних звуків при його творенні.
    А. Вечір1, ківш2, овес3, чекати4, водевіль5.
    Б. Електропровід1, тополя2, вівці3, таріль4, легінь5.
    В. Завод1, Тернопіль2, четвертий3, Канів4, батьків5.
    Г. Харків1, щирість2, Сергіїв3, виселок4, молодь5.
    Д. Папір1, очі2, слобода3, Севастополь4, шість5.

13.Оберіть рядок, у якому всі приголосні звуки в словах м‘які:
     А. Лінь, біль, няня, сільський.
     Б. Рілля, мільйон, лілія, п‘ять.
     В. Лізь, лють, Львів, льон.
     Г.  Дія, бій, боєць, мрія.
     Д. Сіль, рій, тінь, льоля.

14. У якому рядку допущено помилку на орфограму „Спрощення у групах приголосних”:
     А. Студентський, форпостний, контрастний, чесний, доблесний.
     Б. Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, безвиїзно.
     В. Пестливий, хваснути, кістлявий, зап‘ястний, писнути.
     Г. Ризикнути, вискнути, випускний, проїзний, туристський.
     Д. Шістнадцять, хвастливий, бандуристці, шістдесят, щасливий.

15. У якому рядку всі слова пишуться з суфіксом –цьк-:
     А. Німе..кий, вінни..кий, оде..кий, черка..кий, молоде..кий.
     Б. Криворі..кий, студент..кий, люд..кий, гайдама..кий.
     В. Кременчу..кий, тка..кий, кагарли..кий, коза..кий, чума..кий.
     Г. Чиновни..кий, овру..кий, золотоні..кий, автомобіліст..кий.
     Д. Юна..кий, сиріт..кий, азов..кий, уман..кий, доне..кий.

16.У якому рядку всі слова з суфіксами –ств-, -цтв-, -зтв- записано правильно:
    А. Юнацтво, купецтво, боягузтво, сусідцтво, товариство.
    Б. Парубоцтво, багацтво, рільництво, тваринництво, птахівництво.
    В. Чиновництво, каліцтво, брацтво, товариство, ткацтво.
    Г. Убозтво, людство, дитинство, жіноцтво, виробництво.
    Д. Студенство, кріпацтво, юнацтво, лісництво, сирітство.

17. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подовження приголосних” записано правильно:
     А. Віддати, змагання, смітя, піднісся, збіжжя.
     Б. Уміння, почуття, відкриття, зусилля, житт.
     В. Оббити, віддячити, Поліся, насіння, ввійти.
     Г. Військомат, овва, життя, знання, віття.
     Д. Питання, зізнатися, воз‘єднання, ззовні, ввійти.

18. Визначте рядок, у якому правильно подано іменники, утворені за допомогою суфікса –ин(а)  від прикметників на -цьк-, -ськ-, -зьк-:
     А. Піщина, вояччина, Полтавщина, козацьчина, Туреччина.
     Б. Гетьманщина, вощина, кріпатчина, Вінниччина, Тернопільщина.
     В. Рівненщина, гайдамачина, Львівщина, Одесщина, Чернівеччина.
     Г. Галиччина, ліщина, Донеччина, Київщина, Прилуччина.
     Д. Черкащина, Хмельниччина, Кіровоградщина, солдатчина, Німеччина.

19. У якому рядку всі слова записані правильно відповідно до норм правопису:
     А. Викладацький, Вінничина, пшенишний, тюркський.
     Б. Молочний, боягузтво, золотонішський, вужчати.
     В. Кавказький, вощина, ладозький, соняшник.
     Г. Галичський, сусідство, дущий, французький.
     Д. Місячний, пісчина, Овруччина, Галичина.

20.У якому рядку правильно відображено чергування приголосних при словотворенні:
     А. к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, ц + ств(о) =ств(о);
     Б. г, ж, з + ств(о) = зтв(о), к, ч, х + ськ(ий) =ськ(ий), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий);
     В. х, ш, с + ств(о) = ств(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий);
     Г. х, ч, ц + ств (о) = цтв(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий);
     Д. х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, ц + ств(о) =ств(о).
   Доберіть власні приклади до правильної відповіді.

21. Оберіть рядок, у якому всі слова мають одну і ту ж орфограму:
     А. Коза..кий, че..кий, юна..кий.
     Б. Коза..ина, Німе..ина, Вінни..ина.
     В. Оне..кий, Запорі..кий, Черка..кий.
     Г. Рі..ний, соня..ний, позаторі..ній.
     Д. Пта..тво, товари..тво, студен..тво.
    Наведіть власні три приклади на цю орфограму.

22. Оберіть рядок, у якому подвоєння літер означає подовження м‘яких приголосних:
     А. Денний, ллєш, оббігти, узбережжя.
     Б. Знаряддя, молоддю, стаття, обличчя.
     В. Віддаль, сонний, юннат, знання.
     Г. Ввечері, піччю, життя, беззубий.
     Д. Спеццех, пасся, молоддю, знання.
    Наведіть власні три приклади.

23. Наголос в українській мові характеризується такими особливостями:
       А. Динамічний, різномісний, рухливий.
       Б. Динамічний, постійний, рухливий.
       В. Посилений, різномісний, рухливий.
       Г. Динамічний, різномісний, постійний.
       Д. Посилений, фіксований, постійний.
      Доведіть прикладами, що наголос може визначати лексичне значення слова.

24. У якому рядку у всіх словах наголос падає на перший склад:
       А. Їстівний, паличка, печиво, саджанець.
       Б. Тьохкати, олень, тяжчий, дощечка.
       В. Довідник, дужки, іскра, подруга.
       Г. Промовчати, обстріл, показ, бажаний.
       Д. Ковзкий, менший, перцевий, важко.

25. Виберіть правильну відповідь на поставлене запитання: Що об‘єднує слова доріжка, дьогтю, боротьба?
       А. У них наголошений другий склад.
       Б. Починаються на твердий приголосний.
       В. Відбувається уподібнення приголосних.
       Г. Відбувається чергування голосних.
     Проілюструйте правильну відповідь фонетичним записом одного слова.

26. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс?
    А. Пр..давній, пр..шити, пр..варений, пр..мудрий, пр..звисько.
    Б. Пр..азовський, пр..амбула, пр..копати, пр..рва, пр..хитрий.
    В. Пр..вабити, пр..красний, пр..стол, пр..поганий, пр..шити.
    Г. Пр..кордонний, пр..боркати, пр..гірклий, пр..ийти, пр..красити.
    Д. Пр..далекий, пр..звисько, пр..гнобити, пр..старілий, пр..летіти. 

27. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс ( с- або з-)?
   А. ..купити, ..шити, ..рівняти, ..попелити, ..толочити.
   Б. ..бити, ..воложити, ..топтати, ..копіювати, ..фантазувати.
   В. ..чепитися, ..сушити, ..непритомніти, ..годитися, ..ламати.
   Г. ..клеїти, ..нищити, ..гладжувати, ..повити, ..крутити.
   Д. ..гортати, ..меншити, ..каламутити, ..паплюжити.

28. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?
   А. М..язи, св..ято, бур..яний, міжгір..я, кур..єр.
   Б. Рум..яніють, арф..яр, з..єднаний, Лук..ян, пів..ящика.
   В. Без..ядерний, з..економити, Мар..яна, м..ятний, об..їхати.
   Г. Дзв..якнути, п..явка, зор..яний, вітр..як, дерев..яний.
   Д. Духм..яний, з..єднати, дит..ясла, дев..ять, п..єдестал.

29. У якому рядку написання слів з апострофом пояснюється одним правилом?
   А. Інтерв’ю, з’явитися, м’ятний, Лук’ян, дев’ять.
   Б. Пів’ящика, з’юрмитися, п’єдестал, подвір’я, м’яч.
   В. Рум’яніють, пам’ять, Об’ю, верб’яний, під’їхати.
   Г. Солов’ї, кров’ю, ад’ютант, торф’яний, об’єднаний.
   Д. Арф’яр, черв’як, верф’яний, стерв’ятник, верб’я.

30. У якому рядку у всіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?
   А. Ауд..торія, реж..м, ф..зика, л..р..ка, рад..ус.
   Б. Реч..татив, г..пербола, атлет..ка, браз..лієць, Х..рос..ма.
   В. Дез..нформац..я, Ваш.нгтон, ав..ац..я, Ч..лі, р..тор..ка.
   Г. Ш..лінг, к..шлак, д..ск, С..ц..лія, ш..фр.
   Д. У всіх рядках.    

31. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?
   А. Бригантина, дезінформація, Бразилія, міксер, Сірія.
   Б.  Епілог, Купідон, мілітаризм, візит, гарнір.
   В.  Гардина, віадук, гімназія, кишлак, династія.
   Г.  Критерій, логіка, дисонанс, мінімум, мантилья.
   Д. Еквівалент, континент, аспірант, периметр, динамік.

32. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?
   А.  Гори/цвіт, лже/наука, купівля/продаж, пів/аркуша, Нац/банк.
   Б.  Астро/прогноз, напів/сон, водо/грай, 80/річний.
   В.  Синьо/білий, щастя/доля, людино/день, напів/фабрикат, екс/міністр.
   Г.  Пів/Ялти, завод/велетень, південно/західний, стоп/кран, 50/річчя.
   Д.  У всіх рядках.

33.  У якому рядку допущено помилку в написанні складного слова?
   А. Півсклянки, фітотерапія, червонощокий, сон-трава, мікроелемент.
   Б.  Держзамовлення, велоспорт, ані-трохи, червоно-білий, 5-річний.
   В.  Агротехніка, зроду-віку, півдині, яхт-клуб, лісостеп.
   Г.  Лісозахисний, міні-спідниця, блідо-рожевий, хитромудрий.
   Д. Усі варіанти правильні.

34. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?
   А. Голландець, касир, ванна, стеллаж, Шиллер.
   Б. Новелла, Калькутта, асиміляція, бонна, класицизм.
   В. Сюрреалізм, Міссурі, інтермеццо, шасі, група.
   Г. Ніцца, кореспондент, беладона, мадона, вілла.
   Д. Імміграція, Россіні, галерея, фін, асорті.

35.  У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?
   А.  Різ..блений, людс...кіст.., повір..те, павіл..йон, мен..ший.
   Б.  Стіл..ці, степ.., Уман..щина, жмен..ка, гол..ка.
   В.  На таріл..ці, тітон..ка, сан..те, нян..ці, Хар..ків.
   Г.  Ал..янс, т..мяний, спал..ня, Ковел..щина, слиз..ко.
  Д.  Чотир..ма, тюр…ма, близ..ко, дон..ці, бджіл..ці.
  
36.  У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака?
   А. Біл..ший, печал..ний, корін..чик, міл..йон, порт..єра.
   Б.  Тюр..ма, джміл.., повір..те, Гор..кий, емал..ований.
   В.  Ігор.., стан..те, ніч..ний, пробивают..ся, гол..ці.
   Г.  Шіст..десят, нен..ка, борют..ся, шампін..йон, сторін..ці.
   Д.  Майбут..нє, Натал..чин, щас..тя, л..лю, у повіс..ті.

37. У якому рядку всі слова з орфограмою «М’який знак» записані правильно?
   А. Доньчин, волинський, каміньчик, повірте, різьбяр.
   Б. Доньчин, волиньський, камінчик, повірте, різьбяр.
   В. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різьбяр.
   Г. Доньчин, волинський, камінчик, повірьте, різьбяр.
   Д. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різбяр.

38.  У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?
    А. Дід Мороз, Іванків зошит, місто Біла Церква, Харківський Національний університет.
    Б.  Червона Шапочка, Першотравневий парк, вулиця Ярославів Вал, народний депутат.
    В.  Міністерство фінансів України, Канівське водосховище, скіфи, Народний рух України.
    Г.  Обласне управління освіти, Ярослав Мудрий, Коран, франківські рукописи.
    Д.  усі варіанти правильні.

39.  У якому рядку необхідно у всіх словах обрати велику літеру?
    А.  (с,С)енбернар, (ч,Ч)умацький (ш,Ш)лях, (д,Д)амоклів меч, (с,С)осюринський стиль.
    Б.  (з,З)акарпаття, (н,Н)обелівська (п,П)ремія, (н,Н)ародний (а,А)ртист України, (є,Є)вангеліє.
    В. «(л,Л)ітопис (с,С)амовидця», (р,Р)республіка (б,Б)олгарія, (о,О)рфей, (в,В)севишній.
    Г.  (т,Т)ургенєвські герої, (а,А)кадемія (н,Н)аук  (у,У)країни, (л,Л)елека, (а,А)сканія-(н,Н)ова.
   Д. у всіх рядках.

40.  У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?
    А. Європейська площа, Збройні сили України, Бабин Яр, Декларація прав людини.
    Б.  День незалежності України, Михайлівський собор, Західний Буг, лауреат Нобелівської премії.
    В.  Золоті ворота, Черкаська обласна державна адміністрація, ректор, Велика Ведмедиця.
    Г.  Всесвітня Рада Миру, муза, шевченківський стиль, Андріївський узвіз .
    Д.  усі варіанти правильні.
                                                                     
                                                                                            САМОПЕРЕВІРКА  
ТЕМА 1
 ВАРІАНТ   ІІ 
1. Визначте рядок, у якому всі слова записано в алфавітному порядку.
    А. Капелюшок, кумедний, копійка, контролер, киянин.
    Б. Кістка, кислуватий, китаянка, келишок, класика.
    В. Клекотання, кмітливість, козацтво, красуватися, крейсер.
    Г. Кошичок, котеня, кредитний, крихкість, ксьондз.
    Д. Кланятися, кленовий, клопотання, командир, коефіцієнт.

2. Визначте рядок, у якому літери Я,Ю,Є в усіх словах позначають один звук
    А. Пляма, боляче, всюди, ллється, життя.
    Б. Яблуко, пасуться, знання, слюда, мясо.
    В. Лякливий, моє, боєць, щодня, хазяйський.
    Г. Хазяйський, праця, воювати, суддя, пляма.
    Д. Любов, пасуться, свято, складаєте, чапля.

3. Виберіть правильне твердження: „ Графіка – це розділ мовознавчої науки, що вивчає
    А. способи передачі звуків мовлення на письмі.”
    Б. способи та форми написання засобів певної писемності.”
    В. сукупність фонетичних, морфологічних, синтаксичних засобів певної писемності.”
    Г. сукупність усіх засобів певної писемності, систему відношень між буквами і звуками конкретної мови.”
    Д. форми написання засобів певної писемності, систему відношень між буквами і звуками конкретної мови.”

4. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на другому складі.
    А. Вимова, прабаба, присяга, заслуга, нагорода.
    Б. Баранина, смородина, городина, позика, послуга.
    В. Завивка, розробка, середа, насмішка, вивіска.
    Г. Гонитва, братва, білявка, різанина, вершина.
    Д. Кедрина, запаска, наливка, відмова, забава.

5. Визначте рядок, у якому буквосполучення ДЖ,ДЗ в усіх словах передають один звук.
    А. Піджак, підземелля, подзьобаний, джгутик, дзижчати.
    Б. Відзвучати, піджарювати, дзюркотливий, джин, дзуськи.
    В. Віддзвеніти, джмелиний, дзьобати, дзига, віджати.
    Г. Подзвонити, джинси, дзенькіт, віддзеркалити, джем.
    Д. Джміль, підживити, джентльмен, дзвонар, дзеленчання.

6. Визначте рядок, у якому в усіх словах однакова кількість звуків і букв.
    А. Культурологія, алое, книгарня, Джулія, нещасний.
    Б. Батьківщина, принтер, джазва, стояти, відпочивають.
    В. Запитай, звязківець, беззоряний, розжеврілось, українець.
    Г. Прощавсь, Джулія, європейський, розмаїття, свячений.
    Д. Перевіряють, джинсоманія, замрієшся, принісши, дозвілля.

7. У якому рядку всі прізвища розташовані в алфавітному порядку?
    А. Никифорук, Нитченко, Нишпора, Нікітенко, Ніколаєв.
    Б. Нікітенко, Ніколаєв, Никифорук, Нитченко, Нишпора.
    В. Ніколаєв, Нікітенко, Никифорук, Нитченко, Нишпора.
    Г. Нитченко, Никифорук, Нишпора, Ніколаєв, Нікітенко.
    Д. Нитченко, Никифорук, Нишпора, Нікітенко, Ніколаєв.

8.  Які є види букв?
    А. Великі й малі, каліграфічні й писані.
    Б. Великі й невеликі, друковані й писані.
    В. Великі й невеликі, друковані й рукописні.
    Г. Великі й малі, друковані й писані.
    Д.  Великі й малі, друковані й рукописні.

9. У якому варіанті правильно передано вимову слова ПЕРЕМОЖЦІ?
    А. [переимо`жц'і].
    Б. [пеиреможшц'і].
    В. [перимо`шц'і].
    Г. [пеиреимо`зц'і].
    Д. [пеиреимо`з'ц'і].

 10. Визначте слова, вимову яких передано неправильно.
    А. Лисичці [лиеси`ц':і].
    Б. Безжурність [беизжу`рн'іс'т'].
    В. Ось де [оз'`де].
    Г. Лісгосп [л'ісгосп`].
    Д. Розповідь [рос`пов’ід'].

11. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на останньому  складі.
    А. Каталог, обруч, предмет, кілометр, черствий.
    Б. Показник, квартал, алфавіт, горицвіт, вигнання.
    В. Верба, громадський, граблі, щипці, товстий.
    Г. Решето, алфавіт, граблі, черствий, чужина.
    Д. Разом, тигровий, цегляний, каталог, соломина.

12. У кожному  рядку виявіть слово, у якому не відбувається чергування приголосних звуків при його творенні.
    А. Пташина, кожушина, машина, глушина.
    Б. Блищати, рушати, вбачати,повужчати.
    В. Чарівниця, мрійниця, попутниця, таємниця.
    Г. Козачий, вовчий, павичий, лелечий.
    Д. Вишк1, чувашка, казашка, острашка.

13. У якому рядку є слова, які записано правильно відповідно до норм правопису
     А. Викладацький, брацький, лекший, дощаний, пшеничний.
     Б. Дорощий, молочний, козачина, козакський, боягузтво.
     В. Галицький, тюрський, Донеччина, казахський, молодецтво.
     Г. Вужчати, місячний, вощаний, ладозький, золотоніський.
     Д. Кавказький, дущати, Галиччина, птахство, французький.

14. У якому рядку слова з орфограмою „ Спрощення у групах приголосних” записано правильно:
     А. Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, тріснути.
     Б. Доблесний, усно, баластний, хвастливий, хворосняк.
     В. Рискнути, провісник, вискнути, свистнути, якісний.
     Г. Безвиїзний, усний, заздрісний, тиждневий, кістлявий.
     Д. Ненавистний, якісний, цілісний, месник, очисний.

15. У якому рядкуслова з орфограмою „ Спрощення у групах приголосних” записано правильно:
     А. Студентський, контрастний, брязкнути, хвастнути, волейболістці.
     Б. Студентський, контрастний, брязнути, хваснути, волейболістці.
     В. Студенський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболістці.
     Г. Студентський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболісці.
     Д. Студентський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболістці.

16. У якому рядку всі слова слід писати з –чч-:
     А. Гуцуль..ина, Вінни..ина, Суми..ина, Уман..ина, Харків..ина.
     Б. Гали..ина, Туре..ина, Доне..ина, гайдама..ина, Німе..ина.
     В. Хмельни..ина, коза..ина, Дрогоби..ина, Слова..ина, Овру..ина.
     Г. Львів..ина, Прилу..ина, Черка..ина, гетьман..ина, воя..ина.
     Д. Харків..ина, Чернігів..ина, Київ..ина,Смілян..ина, Чигирин..ина.

17. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подвоєння приголосних” записані правильно:
     А. Священний, безмістовний, знання, статтей, невблаганно.
     Б. Цінний, беззбройний, возз‘єднання, годинник, письменник.
     В. Розрісся, життєвий, суцвіття, чуття, затишя.
     Г. Сподівання, корінний, законий, непримирений, військомат.
     Д. Невблаганно, старанний, письменик, воз‘єднання, суддя.

18. У якому рядку допущено помилку ( орфограма „Подвоєння приголосних”):
     А. Гілля, насіння, колосся, Ілля, знаряддя.
     Б. Россю, міццю, подорожжю, жовччю, блакиттю.
     В. Суддів, статтей, ріллею, відкриттів, почуттів.
     Г. Ллю, ллється, наллєш, ллємо, виллє.
     Д. Молодістю, матір‘ю, повістю, кров‘ю, ввічливість.

 19. Виберіть рядок, у якому всі слова наголошені на другому складі:
     А. Дочка, жадоба, мережа, легкий.
     Б. Партер, промовчати, глядач, високо.
     В. Вимога, щавель, течія, спина.
     Г. Слабий, свердло, розпад, каталог.
    Д. Літопис, мовець, навчання, поєднання.

20. Наголос в українській мові характеризується такими особливостями:
       А. Динамічний, різномісний, рухливий.
       Б. Динамічний, постійний, рухливий.
       В. Посилений, різномісний, рухливий.
       Г. Динамічний, різномісний, постійний.
       Д. Посилений, фіксований, постійний.
      Доведіть прикладами, що наголос може бути паралельним.

21. У якому рядку правильно відображено чергування приголосних при словотворенні:
     А. х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, ц + ств(о) =ств(о);
     Б. х, ч, ц + ств (о) = цтв(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий);
     В. х, ш, ц + ств(о) = ств(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий);
     Г. г, ж, з + ств(о) = зтв(о), к, ч, х + ськ(ий) =ськ(ий), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий);
     Д. к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, с + ств(о) =ств(о).
    Доберіть власні приклади до правильної відповіді.

22. Оберіть рядок, у якому всі слова мають одну і ту ж орфограму:
     А. Доне..ина, Київ..ина, Хмельни..ина, солда..ина;
     Б. Коза..тво, тка..тво, дива..тво, лісни..тво;
     В. Пари..кий, юна..кий, товари..кий, че..кий;
     Г. Студен..тво, аген..тво, жін..тво, товари..тво,
     Д. Тиж..невий, шіс..надцять, студен..тво, швидкісний.
    Доберіть три приклади на цю орфограму.
  
23. Оберіть рядок, у якому подвоєння літер означає збіг однакових приголосних на межі морфем:
     А. Денний, ллєш, оббігти, узбережжя;
     Б. Знаряддя, молоддю, стаття, Ганна;
     В. Віддаль, сонний, юннат, знання;
     Г. Ввечері, піччю, життя, беззубий;
     Д. Спеццех, пасся, обеззброїти, віддзеркалений.
    Наведіть власні три приклади.

24. Виберіть правильну відповідь на поставлене запитання: Що об‘єднує слова шістсот, баластний, шістнадцять, студентський, хвастливий?
       А. Закінчується на м‘який приголосний.
       Б. Спрощення приголосних лише у вимові.
       В. Відбувається чергування голосних.
       Г. У них наголошений перший склад.
  Проілюструйте правильну відповідь фонетичним записом одного слова.

25. У якому рядку всі слова записані правильно:
       А. Вояцтво, козацтво, убозтво, сусідцтво, товариство.
       Б. Юнацтво, братство, каліцтво, жіноцтво, боягузтво.
       В. Агенство, птаство, дивацтво, ремісництво, молодецтво.
       Г. Чумацтво, сиріцтво, людство, кріпацтво, дитинство.
       Д. Парубоцтво, багацтво, птаство, лісництво, ткацтво.

26. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс ( с- або з-)?
    А. ..громадити, ..живатися, ..плакнути, ..характеризувати, ..тихнути.
    Б. ..хвалювати, ..пустошити, ..крутити,  ..тихнути, ..терти.
    В. ..сунути, ..чесати, ..мити, ..палити, ..гребти.
    Г. ..дати, ..плести, ..хитрити, ..ламати, ..садити.
   Д. ..толочити, ..фальсифікувати, ..цементувати, ..купити, ..ламати.

 27. У якому рядку допущено орфографічну помилку
   А. Змарнувати, створити, зносити, списати, звернути.
   Б. Змазати, скінчити, сфабрикувати, сплющити, спекти.
   В. Здогадатися, схвилювати, скинути, сплутати, знахабніти.
   Г. Згаснути, стерти, зчепити, ствердити, склепати.
   Д. Усі варіанти правильні.

28. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?
   А. Пів..яблука, пів..Європи, під..їзд, різдв..яний, м..ятний.
   Б. Зв..язок, матір..ю, без..ідейний, тьм..яніють, об..єкт.
   В. Торф..яний, Лук..янівка, без..язикий, бур..ян. пів..яблука.
   Г. Стеф..юк, верф..ю, п..єдестал, відв..язати, різьб..ярство,
  Д. Сер..йозний, пів..ягідки, надвечір..я, Григор..єв, крем..яний.

29. У якому рядку написання слів з апострофом пояснюється одним правилом?
   А. Інтер’єр, б’ються, м’ятний, Лук’ян, міжгір’я.
   Б. Рум’яніють, з’юрмитися, п’єдестал, подвір’я, м’яч.
   В. П’ятірка, пам’ять, полум’я, верб’яний, під’їхати.
   Г. Без’язикий, в’їжджають, роз’ятрити, з’юрмитися, об’єднаний.
   Д. Пів’яблука, черв’як, верф’ю, сузір’я, кур’єр.

30. У якому рядку у всіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?
   А. Ек..п..ровка, д..спут, бр..кет, кл..ше, еп..тет.
   Б.  Д..сц..пліна, екв..валент, бапт..ст, арх…в, п..кет.
   В.  Б..атлон, ц..стерна, д..адема, к..шлак, арт..кул.
   Г.  Генет..ка, д..зайн, арт..кул, ер..троц..ти, пер..метр.
   Д. У всіх рядках.    

31. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?
   А. Перспектива, баритон, Бразилія, більярд, барикада.
   Б.  Еквівалент, версифікація, Ватікан, експедиція, Флорида.
   В.  Корсика, віадук, Тибет, гастрит, династія.
   Г.  Гарнір, логіка, мілітаризм, бацили, інерція.
   Д. Піанісимо, галіфе, вакцина, геній, мінімум.

32. У якому рядку всі  іншомовні слова пишуться без подвоєння?
   А. І(м)іграція, коло(н)а, не(т)о, баро(к)о, пе(н)і.
   Б. А(н)отація, шо(с)е, фі(н)и, а(л)ея, ве(т)о.
   В. Маро(к)анець, а(с)орті, лібре(т)о, ка(с)ета, хо(б)і.
   Г. А(л)егорія, мо(т)о, ша(с)і, а(п)еляція, бру(т)о.
   Д. Гру(п)а, браві(с)имо, па(н)а, га(м)а, сте(л)аж. 

33. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?
   А.  Довго/жданий, біло/сніжний, купівля/продаж, кінець/кінцем, сяк/так.
   Б.  Вело/спорт, пів/Єгипту, яскраво/червоний, глухо/німий.
   В.  Військово/інженерний, екс/президент, пів/Києва, шеф/повар, вряди/годи.
   Г.  Сніжно/білий, суспільно/корисний, любо/дорого, стоп/кран, 50/річчя.
   Д. У всіх рядках.

34.  У якому рядку допущено помилку в написанні складного слова?
   А.  Півдороги, сінозаготівля, кіно-детектив, сон-трава.
   Б.  Землетрус, народновизвольний, псевдоучений, червоно-синій, тепловоз.
   В.  Перекотиполе, півколо, драмтеатр, ліворуч, лісостеп.
   Г.  Чорнозем, видимо-невидимо, гідросистема, зловорожий.
  Д.  Усі варіанти правильні.

35.  У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?
   А.  Ласун..чик, дівчин..ці, Ігор.., тон..ший, різ..бяр.
   Б.  Стан..те, лар..ок, т..мяніти, ател..є, зозул..ці.
   В.  Кур..йоз, чотир..ох, нен..чин, ковал..с..кий, п’ят..сот.
   Г.   Бджіл..ництво, біл..шіст.., стеблин..ці, калинон..ці.
   Д.  Міл..йон, камін..чик, дев’ят..сот, борот..ба, посун..ся.

 36.  У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака?
   А. Сторін..ці, долон..ці, нен..ці, бал..ці, кізон..ці.
   Б.  Жін..ці, жмен..ці, авос..ці, Марин..ці, скрин..ці.
   В.  Сопіл..ці, стеблин..ці, хатин..ці, оболон..ці, гол..ці.
   Г.  Зозул..ці, лял..ці, зірон..ці, кофтин..ці, сторін..ці.
   Д.  Долен..ці, тополен..ці, стежин..ці, дон..ці, Ірин..ці.

37. У якому рядку всі слова з орфограмою «М’який знак» записані правильно?
   А. Близькість, оболонський, промінчик, ларки, внученьці.
   Б. Близкість, оболонський, промінчик, ларки, внученьці.
   В. Близькість, оболонський, проміньчик, ларки, внученьці.
   Г. Близькість, оболонський, промінчик, ларьки, внученьці.
   Д. Близькість, оболонський, промінчик, ларки, внученці.

38. У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?
    А.  Золоті ворота, Західна Україна, Трійця, гордіїв вузол.
    Б.  Десятинна церква, Збройні сили України, видавництво «Либідь», Матір Божа.
    В.  доцент, Андріївський узвіз, Великдень, Рада Безпеки ООН.
    Г.  Нестор Літописець, Дніпрові пороги, орден Дружби народів, Син Божий.
    Д.  усі варіанти правильні.
39. У якому рядку необхідно у всіх словах обрати велику літеру?
    А.  (с,С)узір’я (ч,Ч)умацький (ш,Ш)лях, (д,Д)екан, (с,С)офійський (с,С)обор, (с,С)вятий (д,Д)ух.
    Б.  (з,З)ахідна (є,Є)вропа, (п,П)етрові батоги , (н,Н)ародний (д,Д)епутат України, (є,Є)вангеліє.
    В. «(л,Л)ітопис (с,С)амовидця», (б,Б)ультер’єр, (о,О)перний (т,Т) еатр, (в,В)олосожар.
    Г.  (т,Т)ичинині поезії, (п,П)резидент (у,У)країни,(п,П)олісся, (м,М)алайський архіпелаг.
   Д.  у всіх рядках.

40. У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?
    А. Києво-Печерська Лавра, Коран, Міністерство охорони здоров’я України, Ярослав Мудрий.
    Б.  Великдень, урочище Маслів Став, Республіка Білорусь, Українська греко-католицька церква.
    В.  Святий Дух, Симоненкова збірка, доктор технічних наук, Данило Галицький.
    Г.  Національна академія наук України, Софіїн зошит, Ярило, мис Доброї Надії.
    Д.  усі варіанти правильні.










  

Немає коментарів:

Дописати коментар