1.
Тугар
Вовк врятував Максима від …
2.
Тухольці
пишалися …
3.
Метою
всього життя Захара Беркута була (був) …
4.
Рятуючись
від ворога, тухольці …
5.
Захар
Беркут мав хист до …
6.
На
раді Тугар Вовк …
7.
Метавки
тухольці навчилися робити від …
8.
Перед
смертю погляд Захара Беркута був спрямований на …
9.
Максим
рятує Мирославу від …
10.
Тугар
Вовк називає тухольців …
11.
За
жанром цей твір – …
ІІ. Ознайомтеся з матеріалом схем
Літературний диктант
1. Сила природи, до якої найчастіше звертався
Захар Беркут.
2. Назва великого кам'яного стовпа.
3. Основний рід діяльності тухольців.
4. Де відбуваються події у повісті «Захар
Беркут».
5. Скільки жителів було у селі Тухля.
6. Хто був старійшиною у громаді і скільки йому
було років?
7. Скільки дітей було у Захара Беркута і як
звали наймолодшого?
8. Чиї це слова: «Він радив тухольській громаді
не спиняти монголів перед
тісниною, але впустити їх у котловину, а потім замкнути тут зо всіх боків».
3. Ознайомтеся з поданим матеріалом
З латині це слово перекладається як «золотий орел», а орел в багатьох віруваннях – це сонце, духовне начало, звільнення від всіляких уз.
- А яке походження
має слово Захар — Захарій?
Це слово має давньоєврейське походження. Значення слова перекладається
як «той, кого згадав Бог», або «пам'ять Господня». Це ім’я асоціюється з
мужністю і силою.
- Знайдіть в тексті і зачитайте, яким зображує
Іван Франко Захара Беркута.
«Це був сивий як голуб 90-літній старець, найстарший за віком у цілій тухольській громаді. Батько 8-х дітей, з яких три сиділи вже разом з ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, знанням людей та обставин, він був патріарх, провідник цілого народу, був сильний і кремезний, мужній.
- Чим любив займатися Захар Беркут і в чому він досяг досконалості?
«Сад, пасіка і ліки — це була його робота.
Скоро лишень весна завітає в тухольські гори, Захар Беркут уже в своїм саду:
копле, чистить, підрізає, щепить і пересаджує. Дивувалося громада його знанню в
садівництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням, але радо
навчав кожного, показував, заохочував. Коли случалися каліцтва, рани, ніхто не
міг їх так гарно заростити їх як Захар Беркут».
- Як ви думаєте, про що свідчать такі
захоплення?
Недарма його життєвим кредо були слова «Життя лиш доти має вартість, доти чоловік може допомагати іншим».
- Захар
Беркут на три роки пішов з громади у Скитський монастир: чому пішов, і з чим
повернувся, і яким він звідти повернувся, зачитайте:
«Його
любов до громади стала
ще сильнішою, його слова плили кришталевою чистою хвилею, були спокійні,
розумні, тверді як сталь, а проти всякої неправди були острі як бритва».
- Що пропонує Захар Беркут для захисту Тухлі?
Тема: Іван Франко.
Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут».
Історична основа повісті
ПЛАН
1. Дайте відповіді на питання (усно):
-
Що вам
відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?
-
Які твори видатного митця ви читали? Чим
вони запам’яталися вам?
-
Чому, на ваш погляд, І.Франка називають
Каменярем?
-
Як ушановують пам’ять І.Франка в Україні і
світі?
2. Робота над новою темою
Свою історичну повість «Захар Беркут» Франко написав у
1882 році, коли за плечима уже був філософський факультет Львівського
університету, переклади Софокла й Евріпіда, дві наукові праці з економіки,
фольклорне дослідження «Про Борислав», перші вірші, редакторська робота у
журналі «Друг», два ув’язнення австро-угорською владою за «соціалістичну
пропаганду». Крім
того, саме у той час романтичний стиль письма поступово змінювався на реалізм.
3. Засвоєння учнями нового матеріалу
!!!!!!!! Перегляньте відеоматеріали і створіть короткі 2 конспекти-схеми «Життя і творчість І.Франка» та «Історія написання й історичні умови повісті»
(у довільній формі)
1. Короткі
відомості про І.Франка та його багатогранну творчість.
(Мультимедійна
презентація «Багатогранна творчість І.Франка»
https://www.youtube.com/watch?v=86VzeEOp8HE)
2.
Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».
На
початку 1882 року у листі до свого приятеля Івана Білея Іван Франко ділився
своїми творчими планами: «Думка в мене була — написати повість по-німецьки…
історично-сенсаційно-реальну, та що, вже ось пару місяців ношуся з нею, як
дурний з ступою, а навіть зачати ще не вспів. Чи вспію ж восени скінчити, і
взагалі, чи буде з тої кози м’ясо?». Невідомо, чи перейшов би Іван Якович від
слів до діл, якби не… конкурс. Так, літературний тематичний конкурс. І так,
уявіть собі, вони уже існували у ХІХ столітті. 27 вересня 1882 року Львівський
часопис «Зоря» оголосив конкурс, в умовах якого було зазначено: «Темат до
повістей належить брати з нашого народного життя, будь теперішнього, будь
минувшого, з життя інтелігенції або з життя сільського люду; по можності
переважати повинна сторона ідеальна, єсли тільки не віддаляється від правди.
Світлі прояви нашого життя, яко взірці, достойні загального наслідування,
будуть для нас найбільше пожаданим матеріалом». Як винагороду переможцеві
журнал обіцяв «платити за лист печаті по 20—25 з[олотих] р[инських]», про що ми
знаємо із листування письменника. Упродовж півтора місяця Франко працював над
текстом. Зрештою, у 1883 році він отримав премію за твір, який було надруковано
у «Зорі» під назвою «Захаръ Беркутъ. Образъ громадского житя карпатскои Руси въ
XIII вѣцѣ».
- Що називається повістю?
Звернімося
до літературознавчого словника. Запишіть визначення в зошити:
Повість
– це прозовий розповідний твір, за обсягом більший від оповідання, у якому
йдеться про одну або декілька подій;
повість розповідає про одного чи декількох головних героїв.
І.
Франко використав як епіграф до повісті слова Пушкіна: «Дела давно минувших
дней, преданья старины глубокой». Як ви
їх поясните? (У творі йдеться про давноминулі події)
- На якому історичному матеріалі виникла
повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку ХІІІ ст.
3. Історична основа повісті
З історії України відомо, що у 1242-1243 роках нашу
землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом
Батиєм. Розповіді про ці події збереглися в Галицько- Волинському літописі:
«Після падіння Києва в грудні 1240 року старший з онуків
Чингісхана, Батий, на чолі п’ятисот тисяч монголів виступив для підкорення
західних земель. Взимку
1241 року він розділив своє військо. Одна, численніша частина, пішла через
Картати в Угорщину. Це був важкий шлях, тому що всі гірські переходи були попередньо
завалені величезними віковими деревами…»
Монгольські
завоювання зумовили паніку в Європі. У Західній Європі війська рицарів
готувалися відбити навалу Батия. Та, маючи в тилу Русь, що не підкорилася,
монголо-татари не пішли далі на захід. Народи Русі, вчинивши героїчний опір,
врятували країни Західної Європи від навали Батия.
У
переказі, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття, розповідається про похід
монголо-татар у Карпати 1241 року, зокрема про один з епізодів боротьби русичів проти «песиголовців»: «Русини
підрубали дерева, наклали в купи каміння і воду перегодили. Коли татари ішли в
той глибокий звор, тогди люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за
одним свистом. То всьо почало гучати, стріляти і вибило много татар. Котрі ще
обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Уночі урвавлася
велика хмара, і от великий дощ урвав гору. На ній много татар пропало».
Історичною
основою повісті «Захар Беркут є вторгнення хана Батия в 1241 році в Європу та
героїчна боротьба простих руських людей з монголо -татарською навалою.
Жанр
твору: історична повість
Завдання: довести, що повість «Захар Беркут» є історичною.
Тема
твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою
батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея
твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження
зради, збагачення за рахунок інших.
Основна
думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного, любові
до рідної землі.
3.Домашнє завдання.
1.Опрацювати сторінки підручника.
2. Скористайтеся для конспекту посиланнями:
- https://blog.yakaboo.ua/zahar-berkut-2/
- https://uk.wikipedia.org/wiki/
До вашої уваги список творів
з української літератури для 7 класу.
Читати їх треба влітку, бо вони великі за обсягом, а в підручнику будуть подані скорочено. Тому для розуміння змісту кожного твору треба ознайомитися з самим твором:
1. І.Франко, повість "Захар Беркут"
2. А.Чайковський, повість "За сестрою".
3. М.Стельмах, повість "Гуси-лебеді летять...".
4. Гр.Тютюнник, повість "Кдимко".
5. М.Павленко, повість "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".
6. О.Гаврош, повість "Неймовірні пригоди Івана Сили".
ВЕСЕЛИХ КАНІКУЛ І ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ !!!!!
Українська література
Учитель: Самаруха О. В.
Завдання з 20.03.2020р.
- Добро і зло в житті Климка (за твором Г. Тютюнника «Климко»).
- Скарб – узагальнений образ щастя (за твором О. Стороженка «Скарб»).
- Уроки доброти і милосердя в моєму житті.
- Що треба для того, щоб людина була щасливою.
- Найвищий прояв любові – самопожертва.
- Чи хотів би (хотіла б) я бути Павлусем.
з 17.03.2020р. по 20.03.2020р.
Учитель: Лучицька Т. В.
Українська література 7 клас
Завдання з української літератури
Немає коментарів:
Дописати коментар