12.10 -- 16.10
10-Б і В класи
Українська література
ТЕМА. Жіночі образи, ствердження народних поглядів на
духовне здоров»я людини.
Мета: завершити роботу над романом «Хіба…?»;
охарактеризувати жіночі образи твору.
ЗАВДАННЯ
І. Пригадайте
зміст роману, давши відповіді на питання літературного диктанту.
1.
Який
підзаголовок має роман?
2.
Яке
справжнє ім’я та прізвище головного героя роману?
3.
Хто
був прототипом Чіпки?
4.
Як
називалися Чіпчині «друзі»?
5.
Кого
в романі названо «польовою царівною»?
6.
Який
персонаж твору сповідує життєвий принцип «своя сорочка ближче до тіла»?
7.
Кого
в романі названо Махамедом?
8.
Хто
був єдиною відрадою для малого Чіпки?
9.
Хто
заявив про найстрашніший злочин Чіпки?
10.
Чому
роман назвали «будинок із багатьма прибудовами і надбудовами»?
11.
Яка доля Чіпки після скоєного ним вбивства?
12. У якому літературному стилі написано роман?
ІІ. Назвіть жіночі образи твору та доберіть
до кожного з них певну асоціацію, яка характеризує їх. НАПРИКЛАД: Оришка –
добра казка, ….
ІІІ. Випишіть
по 3 цитати до характеристики кожного жіночого образу, у дужках вкажіть
відповідну рису (укладіть таблицю):
|
ОРИШКА |
МОТРЯ |
ЯВДОХА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІV. Визначте
ключові риси характеру, побудуйте схеми (не менше 7 рис):
ОРИШКА МОТРЯ ЯВДОХА ГАЛЯ ХРИСТЯ
V. Назвіть спільні й відмінні риси ГАЛІ та ХРИСТІ, оформивши довільно.
ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Виконайте завдання письмово на стор. 51-52 підручника --
!!!!! на понеділок для 10-Б, на п»ятницю
для 10-В.
2. Напишіть твір-роздум на тему «Боротьба добра та зла в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (!!!! На подвійному аркуші,: на верхньому рядочку – вкажіть прізвище, нижче – запишіть тему, обсяг твору – 1,5 сторінки) --
!!!!! на четвер для 10-Б, на п»ятницю для 10-В.
05.10-09.10
10-Б,В класи
Українська література
ТЕМА. Широта представлення народного життя в романі
«Хіба…?»
Мета: проаналізувати картини життя соціуму, описані
автором; визначити, яким був вплив такого побуту на особистість, на формування
її характеру, тему, ідею твору; вчитися аргументувати свої погляди.
ЗАВДАННЯ
І. Запишіть дату заняття та тему …
ІІ. Перевірка вивченого. Дайте письмово відповіді на
питання:
Бліц-диктант
1.
Яке
справжнє прізвище Панаса Мирного?
2.
Який жанровий різновид роману в українській
літературі започаткував Панас Мирний?
3.
Яка
побудова твору?
4.
Хто
був співавтором роману?
5.
Де
відбуваються події у творі?
6.
Як у
дитинстві дражнили Чіпку?
7.
Як
закінчується сюжетна лінія Мотрі?
8.
Хто
говорить про Чіпку, що в нього «і серце добріше, й душа чистіша»?
9.
Яка
друга назва роману?
10.
Ким
вибрала Чіпку сільська громада?
11.
Звідки
взято назву роману?
12.
Який
сюжетний епізод є кульмінацією твору?
ІУ. Накресліть схему «Система персонажів роману «Хіба…?»
(скористайтеся зразком)
У. Запишіть
тему та ідею роману, з»ясуйте композицію твору.
Тема роману – зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 р.
Ідея роману - …
Композиція
роману. Роман
«Хіба ревуть воли…» складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно
поділяється на дрібніші розділи.
I
частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.
II частина присвячена сторічній історії села Піски.
III частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.
IV частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.
УІ.
За поданою вище інформацією запишіть елементи сюжету роману.
УІІ.
Запишіть соціальні прошарки населення,
які представлені в романі, та доберіть 1 приклад із тексту для підтвердження.
Наприклад, СЕЛЯНИ-БІДНЯКИ: Приходилось у чужих людей косити, хліб заробляти, спини не розгинаючи…
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до характеристики Чіпки
На 24-25 вересня
ТЕМА. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" -- перший український соціально-
психологічний роман
ЗАВДАННЯ
Укласти конспект ( у довільній формі) за планом:
1. Історія роману
2. Походження назви твору
3. Співавторство з І.Біликом
4. Особливості жанру роману
5. Композиція та сюжет роману
6.Тема та проблематика твору.
Домашнє завдання
!!!!!! ЧИТАТИ 1 розділ роману "Хіба ревуть...?"( не за підручником !!!)
На 21, 22 вересня
10-Б, В класи
ТЕМА. Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного
ПЛАН
1. Ознайомитися з життєвим і творчим шляхом письменника на ст.32-33
2. Переглянути відео
Домашнє завдання
1. Скласти таблицю життя і творчості письменника.
2. Читати роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"(розділи І і ІУ).
На 17,18 вересня
10-Б, В класи
Тема. Українська ментальність, гуманістичні традиції
народного побуту й моралі в повісті "Кайдашева сім"я".
План роботи
1. Пригадати сюжет повісті за схемою.
2. Укласти схему-опору "Побут родини Кайдашів"(у довільній формі).
2. Укласти схему-опору "Побут родини Кайдашів (у довільній формі), звернувши увагу на ілюстрацію-підказку.
Домашнє завдання
1. Підготуватися до самостійної роботи за повістю.
2. Написати твір-роздум "Чи потрібна сучасній людині сім"я?"
Українська література 2020-2021
На 14, 15 вересня
10-Б, В класи
Тема: «Колоритні людські характери в повісті
«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького»
.
Хід уроку
I.
Організаційний момент
1.
Запишіть сьогоднішну дату,Самостійна робота, Тему
уроку.
2.
Уважно ознайомтеся з матеріалом спочатку усно, а потім
виконайте письмові завдання.
3.
Виконані завдання НІКУДИ надсилати НЕ треба, вони перевірятимуться
на уроках.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель:
Справді, кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: «Навіщо я
живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?» Запитання
нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. Люди
ж оцінюють за вчинками: це добродій,
а це - нікчемна, зла людина або ж злочинець.
«Як розпізнати зло? Чому воно існує? Як з ним боротися?» В усі часи
осмислити це прагнули філософи і вчені, поети і прозаїки. Про це йдеться в
Біблії, в усній народній творчості. Та, на жаль, тільки в казках добро завжди
перемагає зло, а в житті ми часто стаємо свідками розгулу зла. Нині воно не
лише не зникло, а стало ще сильнішим і чинить справжній шабаш. То хто ж цьому
винен? У чому причина такого становища? У злих силах космосу чи в людині?
Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії та усної народної
творчості, допомагає осягнути й художня література.
Про добро і зло ми будемо говорити і сьогодні, характеризуючи персонажів
повісті «Кайдашева сім'я».
Учитель:
Запишіть тему сьогоднішнього
уроку:
Колоритні людські характери в повісті Івана
Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Вдома ви добирали цитати для характеристики персонажів
То ж визначте, яке ж завдання сьогодні стоїть перед нами, чого ви очікуєте
від цього уроку?
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1.
Літературний
диктант. Дайте в зошитах відповіді.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал методом самоперевірки)
1) Ким за родом занять був Омелько Кайдаш?
2) Яких рис характеру Маруся Кайдашиха набралася від
панів, у яких довго служила?
3) Для чого старий Кайдаш постився по п'ятницях?
4) Коли Карпо
вперше підняв руку на батька?
5) Чим закінчилася сварка Карпа з батьками?
6) Чому Кайдашиха була незадоволена оглядинами в
Балашів на Западинцях? 7) Що підтримувало Мелашку в домі Кайдашів?
8) Де Мелашка залишилася в Києві, коли не повернулася
додому з прощі?
9) Чому і яке
нещастя трапилося зі старим Омельком Кайдашем?
10) Як покарали Мотрю за те, що виколола око свекрусі?
11) Коли
розкопали «клятий горб»?
12) Через що Кайдаші постійно сварилися?
IV. Вивчення
нового матеріалу
Учитель:
Усі ви мали індивідуальні завдання:
- з'ясовували родинні зв'язки
персонажів повісті;
- виписували портретні характеристики персонажів
- складали усні характеристики
персонажів.
1. Літературна
вікторина «Угадай персонажа повісті "Кайдашева сім'я"»
- «Широке лице
було сухорляве й бліде, наче в ченця. На сухому високому лобі набігали густі
дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало
сивиною» ( Омелько Кайдаш).
- «Вона була вже не молода, але й не стара,
висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим
лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним
горохом.» (Маруся Кайдашиха)
- «Молоде довгасте лице було рум'яне.Веселі
сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні
кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою
красою. Він був схожий з виду на матір» (Лаврін).
- «Був широкий у плечах, з батьківськими
карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з
тонкими губами мали в собі щось неласкаве» (Карпо).
- «Висока на зріст, рівна станом, але не
дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікоть, з
чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне
лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими,
як терен, облитий дощем, очима.» (Мотря).
- «Дівчина була невелика на зріст, але
рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза,
повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були
повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі
чорні брови, густі-прегусті, як шовк» (Мелашка).
2. Хто
це?
1. Була «дівка з перцем».
2. «Терлась
біля панів» і набралась від них панства.
3. Щороку ходила
до Києва перед Великоднем.
4. Щоп'ятниці зранку постив, а ввечері опинявся в
шинку.
5. В усіх дівчатах-односельчанках бачив лише вади
6. Змінив лагідну й веселу вдачу під впливом «кайдашівського
пекла».
3. Усне малювання портретів
персонажів
Пропоную Вам, спираючись на підготовлений вдома матеріал, на опрацьовані
сторінки підручника, дати усні характеристики персонажам повісті.
ОМЕЛЬКО
Кайдаш насамперед -- працьовита людина. У першому
розділі читаємо: «Батько все сидів на ослоні та майстрував... Сини
пополуднували й пішли до роботи, а старий Кайдаш усе працював». Кайдаш був
добрим стельмахом, прожив довге і тяжке трудове життя.
Своїм трудом він стягся на господарство, збудував простору хату, яка
«потонула в старому садку», виростив синів.
Позитивним слід вважати і намагання Кайдаша примирити суперечки в хаті,
прагнення до того, щоб не розбивалася сім'я. Коли Карпо вирішив ділитися,
батько його застерігає: «Гляди, щоб навпісля не жалкував. Ми робили в гурті
однією худобою, а ти знаєш, що в гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить».
Він любив своїх дітей, а пізніше онуків.
Кайдаш багато натерпівся за кріпосництва, яке понівечило йому життя. Автор
каже: «Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток». На все життя залишився
старий Кайдаш темним, затурканим, покірним своїй долі, забобонним.
Кайдаш вірив, що коли у «святу п'ятницю поститись», то не втопишся. З цього
забобону сміються навіть сини Кайдаша. Кайдаш поступово втрачає авторитет у
синів, і однією з причин було те, що Кайдаш - п'яниця. Причиною ж пияцтва були
соціальні умови: «...з горя сливе щодня вертався ввечері додому з шинку».
Сумно закінчується життя цієї понівеченої людини. Надмірне пияцтво привело
його до загибелі - і саме у воді, якої все життя боявся.
Для Омелька Кайдаша властива проста, буденна мова з окремими словами, що
вказують на його набожність: «Господи! Чи в вас бога нема в серці, що ви в таку
святу п'ятницю паскудите язики?» - звертається він до синів. Проте набожність
не заважала Кайдашу вживати грубі лайливі слова. Повернувшись з шинку, він
говорить дружині: «Брешеш! Я не пропив грошей. Осьдечки гроші, та тобі не дам.
Дулю візьмеш, а не гроші», «Матері твоїй сторч та в борщ». кайдашева сім'я
учень персонаж
До старого Кайдаша письменник неодноразово виявляє співчуття і розуміння.
Не можемо й ми, читачі не жаліти старого Омелька, на якого підняв руку карпо, а
молодший син взагалі перестав вважати батька головним у родині.
СИНИ
Сини Кайдаша Карпо і Лаврін успадкували
від батька працьовитість, турботи за свою сім'ю, інтереси дрібного власника.
Зовні вони також схожі на батька: «обидва високі, рівні станом, обидва
довгообразі й русяві, з довгими тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними
губами». Це те, що їх об'єднує. Але кожен з них постає перед читачем чітко
окресленою індивідуальністю.
Старший син Карпо з виду був суворий і непривітний. «Гострі темні очі були
ніби сердиті». В іншому місці говориться, що Карпо «насупив свої рудуваті
брови. Між бровами було знать дві зморшки, в котрих чорніла густа тінь».
Письменник зазначає, що Карпо «ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його
насуплене жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи усміхались».
У поводженні Карпо був упертий, гордий, не любив нікому кланятись, навіть
рідному батькові: «В його була тільки пара волів, і як треба було спрягатися
під плуг, він ніколи не просив волів у батька, а напитував супряжичів між
чужими людьми».
Ці риси Карпа, очевидно, були помічені у волості, і його обрали за
десяцького. З цього приводу громада жартувала: «Карпо - чоловік гордий та
жорстокий, з його буде добрий сіпака...»
Дружину він хоче мати таку, щоб була «робоча та проворна та щоб була трохи
куслива, як мухи в спасівку».
Лаврін, навпаки, був лагідної вдачі. Портрет Лавріна і опис його поведінки,
вказюуть, що відрізняє його від Карпа.
У зображенні братів Нечуй-Левицький використав засіб контрасту:
«Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками,
морщив лоба, неначе сердився на свого важкого і тупого заступа. Веселому,
жартівливому меншому братові хотілось говорити: старший знехотя кидав йому по
кілька слів».
Стара Кайдашиха, вихваляючи Лавріна понад міру, так його характеризує:
«Мого Лавріна, проше вас, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж
перелази ламають».
Душа у Лавріна чутлива до краси, ніжності. Ось як він говорить про свої
почуття Мелашці: «Мелашко, - промовив Лаврін тихим голосом, - як побачив я тебе
над водою, то неначе з криниці погожої води напився».
Ці слова яскраво свідчать про вдачу Лавріна. Йому байдуже, що Мелашка з
бідної родини, він її щиро кохає і називає своїм «ясним сонечком».
Нахил Лавріна до жартів і дотепів також відрізняє його від Карпа. Як
приклад тут можна назвати іронічне ставлення Лавріна до колотнечі в сім'ї,
кепкування з Мотрі тощо. Але це тільки на початку.
Обидва брати працьовиті, вони охоче йшли на заробітки, щоб звести в
господарстві кінці з кінцями.
Одружившись і прагнучи до власного благополуччя, Лаврін у поводженні з
людьми все більше черствів. Грубість і нетактовність до батьків у нього стала
помітна не менше, ніж у Карпа:
- Чи це йдеш на поле, не питаючись мене? -
спитав Лавріна батько.
- А хіба ж Карпо вас питається, як іде на
поле? А чим же я гірший од Карпа? - обізвався Лаврін...
МАРУСЯ
Образ Марусі Кайдашихи є, мабуть,
найбільше індивідуалізований серед жінок.
Письменник спочатку змальовує портрет Кайдашихи, а потім докладно розкриває
її внутрішній світ, поведінку, вчинки.
Письменник-реаліст показав, що не все в образі Кайдашихи було негативним.
Вона була працьовитою, вміла майстерно куховарити, любила дітей. Чому ж стала
вона сварливою, егоїстичною, злою, лицемірною, заздрісною, гоноровитою?
Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли
дівкою. Вона вміла дуже добре куховарити, і ще й тепер її брали до панів та до
попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло
панів і набралась од них трохи панства: «До природної звичайності української
селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона
трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на
весь рот. Маруся була сердита».
Отже, вплив панів зробив її такою. Показуючи, як вона наслідує панів у
ставленні до невісток, автор недарма вживає таке влучне порівняння: «Вона
стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за
холодну воду».
Перехід від лицемірства, улесливості до гніву - також риса, яку Кайдашиха
запозичила у панів. «Минув тиждень. Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком
і вже орудувала нею, наче наймичкою».
Це відбивається і в її мові. Спочатку вона називає Мотрю «моя дитино», «моє
серце», «моя доню». Пізніше, коли між ними почалися сварки, її мова вже інша:
«Постривай же ти, суко! Скручу я голову твоєму півневі» або: «Одчепись, сатано!
То твої діти їздили по дворі...».
Перед сусідами вона може знеславити свою невістку, перебільшуючи її провини
або просто вигадуючи щось від себе. Так, на запитання куми, чи роботяща її
невістка Мотря, Кайдашиха відповіла: «Хліб їсти добре тямить». Це після того,
як вся хатня робота була перекладена на плечі невістки.
Заводієм всіх сварок у сім'ї, всієї колотнечі була насамперед Кайдашиха.
Під час сварок вона потрапляла водночас у смішне і сумне становище. Так, під
час однієї «баталії» за горшки Мотря вибила їй око. Селяни прозвали її
видроокою. Цим письменник також надав рис чіткої окресленості персонажеві,
індивідуалізував його.
Але ж цей образ викликає і читацьку прихильність: Кайдашиха вночі встає
забавляти свого першого онука, хоч за день тяжко напрацювалася по господарству.
Навіть тоді, коли Мотря не пускала своїх дітей до бабусі, Маруся пригощала їх
ласощам, цукерками. Зазнала Кайдашиха від дітей немилості.
МОТРЯ
Портрет, вчинки Мотрі свідчать
про її працьовитість, круту вдачу, вміння постояти за себе.
Вона розумна, вродлива і чепурна жінка. Фізично
здорова, вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках, - каже
автор. Довгий час вона змовчувала свекрусі, виявляючи свою чемність. І лише
тоді, як відчула себе не господинею, а наймичкою в Кайдашів, її терпець
увірвався: «Я на батька не кричала ніколи, а в вас мусиш кричать, коли робиш на
всю сім'ю сама». Захищаючи свою людську гідність, щоб «не з'їла свекруха, люта
змія, вік молоденький», Мотря далі все більше втрачає почуття міри.
Вона стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не
зупиняється ні перед чим. За це від свекрухи вона одержала прізвисько
«бендерська чума».
Після трагедії з оком Кайдашихи селяни кепкували з Мотрі як з лютої жінки.
Коли обирали Карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати Мотрю, а інші
відповідали: «Не можна, вона повибиває всім бабам очі».
Мова Мотрі також відзначається грубістю, сповнена образливих слів і
лайливих дотепів. «Чого вилупили баньки, неначе мене зроду не бачили?» - з
такими словами звертається вона до всіх у сім'ї Кайдаша. Відчуваючи свою
зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно й образливо: «Не мети
до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття...»
Часто своїми словами Мотря намагалася не тільки образити, а ще й викликати
на суперечку Кайдашиху. З такою метою вона співала пісню:
Коли б мені господь поміг .
Свекрухи діждати!
Заставила б стару суку
Хапяндри скакати.
В образі Мотрі письменник підкреслив жорстокість, егоїзм, до якого доводять
здорову, енергійну людину дріб'язкові вузькі інтереси, постійні сутички у
сім'ї.
МЕЛАШКА
Мелашка в порівнянні з
іншими персонажами має чи не найбільше позитивних рис. Протягом усього твору
автор співчуває героїні, змальовує її привабливими, теплими барвами.
На відміну від Мотрі, Мелашка походить з убогої сім'ї, для неї навіть
звичайна простора хата Кайдаша здалась раєм: «Тиждень прожила Мелашка в
свекровій хаті, як у раю. Після вбогої батьківської хати вона ніби ввійшла в
панські покої».
Нечуй-Левицький, майстер портретної характеристики, так змальовує зовнішній
вигляд Мелашки: «Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка,
як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком.
Щоки червоніли, як червонобокі яблука, губи були повні та червоні, як калина.
На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті,
як шовк».
Скільки в цьому описі світла і теплоти! Щоб яскравіше передати портретні
риси героїні, автор раз у раз вдається до постійних епітетів та порівнянь,
беручи їх з усної народної творчості.
У поведінці і мові Мелашки підкреслюється привітність і лагідність.
Письменник говорить, що «Мелашка була з поетичною душею, з ласкавим серцем.
Часом вона в своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень». Коли вона
заговорила з Лавріном, йому здалося, «неначе в житі затуркотала горлиця».
Кохаючись у народних піснях, Мелашка і сама розмовляє
пісенно: «Шумить діброва на горі, та тільки жалю мені завдає», - говорить
вона Лавріну про свою тугу за батьками. У багатьох місцях твору мова її звучить
ніжно, зворушливо.
Контрастом до цього зображені умови, в яких виростала Мелашка. Щоб показати
бідність Балашів, Нечуй-Левицький подає такі деталі, як похилена стара хата,
купа дітей, біля яких треться обстрижена од голови до самого хвоста кішка, хліб
«чорний, як земля, глевкий та несмачний».
Тяжке життя випало на долю Мелашки і в свекрухи, яка поводиться з нею, мов
з наймичкою, а «словами б'є гірше, ніж кулаками». Свекруха не пускала її навіть
у неділю на побачення з батьками, Мелашка відчувала себе в неї невільницею.
Скільки суму і образної виразності вкладає вона в слова: «Така нудьга мене
бере, що, здається, якби я зозулею полетіла, то ліси б посушила своєю нудьгою,
крилами садки поламала б, степи попалила б своїми сухотами і зелені луги
сльозами залила».
Спокійна вдачею, Мелашка терпляче зносить всі образи від свекрухи і Мотрі.:
«в хаті гризла свекруха, в сінях та надворі стерегла її Мотря».
Потрапивши до Києва, Мелашка вирішує залишитися там, щоб пожити на волі,
хоча тяжко переживає розлуку з чоловіком. Ця невдала втеча кінчається тим, що
Мелашка повертається в сім'ю сварливої Кайдашихи і починає навчатись у неї
грубого поводження з людьми.
Але й тепер, в умовах родинної колотнечі, Мелашка далеко стриманіша, ніж
Мотря. Автор продовжує милуватись нею і порівнювати з калиною. Ось під час
чергової сутички, коли дві сім'ї, ніби дві чорні хмари, насувалися одна на
одну, Мелашка серед них «сяяла, як кущ калини, посаджений серед двору...».
Поступово Мелашка переймає звички, лайливу мову, грубість, що панували в
сім'ї Кайдашів. Наприклад, коли Мотря за бідне походження називає її дітей
старцями, Мелашка відповідає: «Брешеш, брешеш, як стара собака!
Учитель
4. Самостійна
творча робота. Складаємо сенкани.
НАПРИКЛАД
Омелько Маруся
Роботящий, добрий
Улеслива, манірна
Працює, годує, дбає Працює, хитрує, лає
Комфортно почуває себе в шинку Стає жорстокою до
невісток
Добрий господар або Зла свекруха
«маленький Кайдашець»)
Учитель
Авторська позиція в повісті здебільшого нейтральна або прихована, інколи
осудливо-іронічна.
5. «Мозковий
штурм»: чи здатне добро
перебороти зло?
А зараз попрацюємо у групах і проведемо
дослідницьку роботу
Завдання: застосовуючи зміст
твору, заповнити таблицю «Добро і зло»( у
зошиті)
Добро
|
Зло
|
|
o Маруся - працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати,
бабуся.
o Лаврін - веселий, жартівливий, він шанує людей,
захоплюється красою природи, грає на сопілці.
o Мотря - працьовита.
o Мелашка -- щира, тиха, лагідна, красива, з природи
чутлива.
|
o Омелько - тяжке життя зробило його злим, нервовим,
сварливим і забобонним.
o Маруся - сварлива, деспотична. Приватна власність
спустошила її морально, зробила жорстокою; бездушність і лицемірство
Кайдашихи були причиною частих конфліктів і розладів у сім'ї.
o Карпо - грубий, неласкавий, сердитий.
o Мотря - щоденна гризня, бійки зробили Мотрю злою,
сварливою, егоїстичною жінкою; лютість її не має меж.
o Мелашка - поступово втягується в сварки й бійки і в
цих сутичках за винахідливістю та люттю вже не поступається Кайдашам.
|
|
6. «Мікрофон»
Учитель: Чи могли б Кайдаші
жити по-іншому?
Очікувані відповіді:
1. Герої І. Нечуя-Левицького за інших умов
могли б стати апостолами добра і краси, носіями високих ідеалів духовності.
Вони ж не знають іншого життя, тому не мріють про нього, не усвідомлюють, що
народжені для більшого.
2. Велика енергія не знаходить застосування в
позитивній діяльності, тому виривається назовні у спотворених формах.
Критичність обертається на жорстокість (Карпо), поетичний дар - на прокльони
(Мелашка), акторські здібності - на симуляцію (Маруся), внутрішня непокора - на
сімейні чвари (Мотря) чи на пияцтво (Омелько).
3. У повісті немає добрих чи поганих героїв,
автор не стає на бік жодного з них. «Одна сторона авторської душі вболіває за
своїх героїв і любить їх як братів єдино-кровно-етнічного тіла, інша - плаче
або сміється мученим саркастичним сміхом над їхньою егоцентричною обмеженістю,
душевною убогістю та лінню», - так сказав літературознавець С. Процюк.
4. Герої, які розмінюють своє життя на дрібниці, викликають співчуття. Уже
й не смішно стає, коли читаєш кожну нову сімейну сцену.
7. Складання
таблиць
(Учні заповнюють таблиці, спираючись на текст твору)
Позитивне й негативне в ментальності
українців, засвідчене художнім словом І. Нечуя-Левицького ( У зошиті)
Учитель: Родина - це ніби гроно
калини. Калина красива і цілюща тоді, коли вона у гроні. А спробуй одну ягідку
вкинути у чай - нічого такого не отримаєте.
Так і сім'я - здорова і міцна, коли всі вкупі.
Будьте такими ж красивими і духовно здоровими
сьогодні,
щоб незабаром продовжити свою гілку, розквітнути у своєму ґроні на великій, гомінкій і незламній калині - Україні.
щоб незабаром продовжити свою гілку, розквітнути у своєму ґроні на великій, гомінкій і незламній калині - Україні.
Нехай ваші сім'ї будуть міцними, дружними, добрими.
«Займи
позицію»
Учитель: Хто винен у сімейній
трагедії Кайдашів: суспільство? оточення? умови життя? вони самі?
В. Панченко пише: «Кайдашева сім'я» - це моделі всієї України. Автор
блискуче розкрив деякі непривабливі риси нашої національної вдачі, які існують
поза часом. Україна початку XXI століття залишається схожою на «Кайдашеву
сім'ю».
Очікувані відповіді учнів
- У «Кайдашевій сім'ї» надзвичайно важливим
є мотив національної самокритики, який переходить у мотив сорому і вболівання
за український світ. У повісті автор показав, якими не треба бути, щоб не
допустити краху своєї родини, країни.
- Чи можемо ми, на противагу Кайдашам,
визнати свої помилки, усвідомити, що інколи робимо неприпустимі вчинки,
погодитися, що окремі риси характеру слід було би скоригувати?
V. Систематизація та узагальнення
вивченого
Учитель: Що, на вашу думку,
потрібно сучасному українцю, щоб побудувати щасливу сім'ю? І чи взагалі
потрібна сьогодні сім'я? Можливо, це атавізм чи аномалія у сучасному
суспільстві?
(Учні висловлюють свої думки)
На кінець уроку я пропоную закінчити речення.
Метод «Незакінчені речення»
Аби не стати Кайдашами, потрібно…
VІІ. Пояснення
домашнього завдання.
Написати невеликий роздум на тему: «Чи й досі Україна - «Кайдашева сім'я?»
ДО УВАГИ 11-класників!!!
Пропоную літературу для обов"язкового читання
1. П.Тичина, вірші "О панно Інно..."(напам"ять), "Ви знаєте, як липа шелестить...", "Пам"яті тридцяти".
2. М.Рильський, вірш "У світлі дні збирання винограду...".
3. М.Хвильовий, новела "Я(Романтика)".
4. Ю.Яновський, роман "Майстер корабля".
5. В.Сосюра, вірш "Любіть Україну!"(напам"ять).
6. В.Підмогильний, роман "Місто".
7. Остап Вишня, гумореска "Моя автобіографія", усмішка "Сом".
8. М.Куліш, комедія "Мина Мазайло".
9. Б.-І.Антонич, вірш "Різдво".
10. О.Довженко, кіноповість "Зачарована Десна".
11. А.Малишко, вірш "Пісня про рушник"(напам"ять).
12. В.Симоненко, вірші "Ти знаєш, що ти - людина...", "Лебеді материнства", "Задивляюсь у твої зіниці..."(напам"ять).
13. Олесь Гончар, новела "Модри Камень".
14. Гр.Тютюнник, новела "Три зозулі з поклоном".
15. В.Стус, вірші "Господи, гніву пречистого...", "Як добре те..."(напам"ять)
16. Л.Костенко, роман "Маруся Чурай"(монолог Марусі напам"ять)
17. І.Драч, "Балада про соняшник"
18. І.Багряний, роман "Тигролови".19. Є.Маланюк, вірш "Уривок з поеми"(напам"ять)
Завдання 27-28.05.2020р.
Українська література 10-А клас
ТЕМА. Життя ті творчість Олександра Олеся (Кандиби)
Поезії " О слово рідне!...", "Чари ночі"
1. Опрацюйте матеріал за посиланнями про поета
1. https://youtu.be/IDiwrhyVnMk
2. https://youtu.be/g3bTlLbrdrc
3. https://youtu.be/mz2E-oF7zq4
Завдання 20-21.05.2020р.
Українська література 10-А клас
1. Опрацювати стор.218-220
2. У довільній формі (чим оригінальніше, тим вища оцінка) укласти конспект-схему життя та творчості М.Вороного.
3. Переглянути відео про поезію М.Вороного.
4. Вивчити напам"ять поезію "Блакитна панна"
М.Вороного (на четвер)
5. Укласти Паспорт цього вірша(на четвер).
Скинути мені на Вайбер у четвер перед конференцією.
Завдання 13-14.05.2020р.
Українська література (2 уроки на тиждень)
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
1. Виконати тестове завдання за вказаним посиланням.
2. Вивчити уривок напам"ять і підготуватися до його декламування.
Завдання 06-07.05.2020р.
Українська література (2 уроки на тиждень)
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
1. Скласти план до драми-феєрії "Лісова пісня".2. Скласти сенкани до образів Мавки та Лукаша.
Завдання 28.04
Українська література
10-Г клас
Учитель: Шумна А. М.
Леся
Українка" Лісова пісня". Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт
творчих сил людини.
Опрацювати
ст. 199-203.
Дівчатам
записати характеристику Лукаша, а
хлопцям-Мавки
Завдання з 29.04 по 30.04.2020р.
Українська література (2 уроки на тиждень)
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
1. Скласти план характеристики Мавки.
2. Виписати цитати до характеристики Мавки.
3.Записати 10-15 прикметників-характеристик Мавки.
4. Скласти порівняльну характеристику Мавки та Марічки ("Тіні забутих предків"), відзначивши спільне та відмінне.
На 22.04. та 23.04.2020р.
Українська література
2. Виписати цитати до характеристики Мавки.
3.Записати 10-15 прикметників-характеристик Мавки.
4. Скласти порівняльну характеристику Мавки та Марічки ("Тіні забутих предків"), відзначивши спільне та відмінне.
На 22.04. та 23.04.2020р.
Українська література
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
1. Переглянути відео .
2. Переглянути за посиланням одну із презентацій і за їхнім змістом укласти конспект "Лісова пісня": історія написання, жанр, тема та ідея":
На 16.04.2020
Українська література
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
ТЕМА: Леся Українка. Призначення поета й поезії у творах "Слово, чому ти не твердая криця", "Мріє, не зрадь" та "Стояла я і слухала весну"(опрацювати поезії, виписати худ.засоби)
На 15.04.2020
Українська література
10-А клас
Учитель: Шкільняк Л. В.
ТЕМА: Леся Українка. Життєва позиція та біографічний контекст у вірші "Contra spem spero!"(завд.4, ст.189).
Українська література
10-Г клас
Учитель: Шумна А. М.
з 14.04.2020 по 17.04.2020р. ( 2 уроки на тиждень)
Леся Українка. Призначення поета й поезії та автобіографічні мотиви у творах "Слово, чому ти не твердая криця", "Мріє, не зрадь" та "Стояла я і слухала весну".
Леся Українка. Призначення поета й поезії та автобіографічні мотиви у творах "Слово, чому ти не твердая криця", "Мріє, не зрадь" та "Стояла я і слухала весну".
(Законспектувати ст. 190-195).
Українська література
10-А клас
09.04.2020
Учитель: Шкільняк Л. В.
1) стор. підручника 186-188 укласти
конспект-схему;
2) стор. 189 -- укласти
паспорт вірша "Contra spem spero!";
3) вивчити напам"ять цей вірш на наступну середу.
Українська література
10-А клас
08.04.2020
Учитель: Шкільняк Л. В.
Виконати
контрольне тестування до 8 квітня до 13.00 за творчістю М. Коцюбинського. О. Кобилянської, В. Стефаника, В. Винниченка
Код доступу 591158, відкривши посилання join.naurok.uaУкраїнська література
10-Г клас
Учитель: Шумна А. М.
07.04.2020 по 10.04.2020р.
1. Опрацювати та законспектувати
біографію Лесі Українки (с.186-188)
2. Вивчити напам'ять с. 189.
Українська література
10-А клас
02.04.2020
Учитель: Шкільняк Л. В.
1) виписати цитати до характеристики Мусі;
2)
письмово виконати завд. №5 на
стор. 182 у рубриці "Запрошуємо до дискусії".
Українська література
10-Г клас
Учитель: Шумна А. М.
03.04.2020
1. Знати зміст новели" Момент".
2. Письмово охарактеризувати образ панни Мусі.
Українська література
10-Г клас
Учитель: Шумна А. М.31.03.2020
1. Опрацювати життєвий і творчий шлях Володимира Винниченка (ст. 177- 179 підручника)
2. Законспектувати в зошити.
3. Прочитати новелу" Момент".
Українська література
10-А клас
30.03.2020
Учитель: Шкільняк Л. В.
1. Скласти плани до новел "Камінний хрест" В. Стефаника та "Момент" В.Винниченка.
2. Виконати тестове завдання до 31.03. 2020
3. Виконати тестові завдання до 01.04 2020
Завдання з 20.03.2020р.
Учитель: Коваленко Л. В.
Завдання з української літератури 20.03
10-Б клас
Учитель: Коваленко Л.В.
Шановні учні 10- Б класу, вдячна всім, хто сумлінно виконує завдання. Ми опрацювали твори В. Стефаника та В.Винниченка. Час для контрольної. Результати контрольної надсилайте мені на електронну пошту kovalinka50@gmail.com
Контрольна робота 10кл.
В. Стефаник, В. Винниченко
І варіант
(Завдання 1-8 – по 0,5 бала)
1. Укажіть ознаку, яка НЕ властива імпресіонізму:
а) психологізм у змалюванні персонажів;
б) дослідження сенсу страждання й смерті людини;
в) миттєві враження, найтонші зміни в настроях;
г) лаконізм прози, ритмічність, багатство зорових, слухових образів.
2. Що автор твору дав перед дорогою «городській панні» (В. Винниченко «Момент»):
а) ікону;
б) хустину;
в) хліба окраєць;
г) револьвер.
3. В. Стефаник є представником літературного напряму:
а) експресіонізм:
б) імпресіонізм;
в) романтизм;
г) класицизм.
4. «А … присовувався все ближче і ближче. Темна стіна його тупо, мовчки дивилась на нас…» (В. Винниченко «Момент»). Про що йде мова у тексті?
а) ліс; в) замок;
б) океан; г) дощ.
5. Героями новели «Камінний хрест» є:
а) моя утома, Зозуля;
б) Марічка й Іванко;
в) Палагна та Юра;
г) Іван і Катерина.
6. Які художні засоби вжито у реченні: «Дорога наша стояла порожньою і далеко там вливалась, наче бура річечка, в зелене море хлібів…»:
а) гіперболу, епітет;
б) порівняння, метафору, епітет;
в) гіперболу, порівняння, метафору;
г) епітет, порівняння.
7. В. Стефаник народився:
а) на Львівщині;
б) Івано-Франківщині;
в) Вінниччині;
г) Тернопільщині.
8. Люди інколи бездумно втрачають миті щастя, підкоряючи свої вчинки суворим приписам моралі – головна думка твору:
а) В. Винниченка «Момент»;
б) В. Стефаника «Камінний хрест»;
в) В. Стефаника «Новина»;
в) В. Стефаника «Новина»;
г) О. Кобилянської «Меланхолійний вальс».
(Завдання 9-12 по 1 балу)
9. Установіть послідовність подій за твором:
1 А Оповідач спостерігає життя комах,
2 не обтяжене законами та мораллю.
3 Б Контрабандист відмовляється пер
4 водити втікача через ліс вдень.
В Оповідач знайомиться з фантастич-
ною панною.
Г Утікачі розмовляють в житі, ховаю-
чись від подорожніх.
10. Продовжте репліку: Панна попросила свого подорожного, щоб, якщо її вб’ють, він написав її рідним так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що…».
11. Про якого персонажа літературного твору сказано: «Відколи…запам’ятали в селі ґаздою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну»? (укажіть героя, автора та назву твору)
12. «Я глянув туди, вперед. Далеко-далеко темніла, як тин, смуга лісу. Мені якось стало холодно в грудях і завмерло серце… Я жадливо дивився туди, в залите сонцем поле, на краю якого стояв цей тин, і чув, як мені якось тісно, нудно, неспокійно». Що побачене так уплинуло на героя новели В. Винниченка «Момент»?
(Завдання 13 – 2 бали)
13. Дайте визначення новели. Визначте жанрові особливості новел В.Винниченка.
(Завдання 14 – 2 бали)
14. Виконайте одне із завдань.
1) Поясніть символічну назву твору В. Стефаника «Камінний хрест».
2) Чи згідні ви з героїнею новели В. Винниченка «Момент», яка переконана, що «щастя - момент. Далі вже є буденщина, пошлість»?
3) Розкрийте символіку прощального танцю Івана Дідуха із новели В.Стефаника «Камінний хрест».
Завдання з 19.03.2020р.
Учитель: Шкільняк Л. В.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
10 -А клас
1. Читати новелу В. Стефаника "Камінний хрест".
2. Переглянути в Інтернеті фільм режисера Л. Осики "Камінний хрест" та порівняти своє враження від новели та фільму.
3. Укласти Паспорт твору ( у зошиті, як домашню роботу), скориставшись зразком на останньому форзаці підручника.
10-А клас
Завдання з української літератури
Завдання з 19.03.2020р.
Учитель: Шкільняк Л. В.10-А клас
надалі читати новелу В. Винниченка "МОМЕНТ", стор. 177-186.
з 17.03.2020р.
Учитель Бахтіна А. В.
10-ті класи
Читаємо В. Винниченка "Сонячна машина" (скорочено) та "Момент", виконуємо тести на повторення О. Кобилянської
1. Завдання необхідно виконати до 19 березня 21:00
2. Завдання необхідно виконати до 19 березня 21:00
Немає коментарів:
Дописати коментар